Обміління річок і посуха. Південь України може перетворитися на пустелю. Зокрема, через підрив росіянами Каховської ГЕС. За даними фахівців Всесвітнього фонду природи, в південно-східних областях поступово зростатиме температура повітря та кількість суховіїв. Усе це стосується і Запорізької області. Як зміна клімату впливатиме на екологію, дізнавався журналіст "5 каналу" Денис Розенков.

Співробітник Національного заповідника показав попередній рівень води у плавневій зоні острова "Хортиця". Два роки тому, після підриву росіянами греблі Каховської ГЕС та стрімкого обміління водосховища вода з цих протоків повністю зникла.

" Змінюється взагалі весь природний склад рослинності. І тому воно сохне, сохне грунт, висихають відкладення багаторічні, які були у вологому грунті", – зауважив інспектор служби режиму Національного заповідника "Хортиця"  Роман Петренко.

Фахівці стверджують, зневоднення призвело до екологічної великої кризи. Це й зникнення рослин – ендеміків, притаманних лише цьому ареалу. У зоні ризику і водяна фауна.

"Там існувала мережа гідрологічних об’єктів, озер, протоків, які проіснували сімдесят років. Звісно, що під час підриву Каховської ГЕС, і під час сходження води, водні екосистеми, які розташовувалися на цій території, зазнали безповоротних змін. Звичайно загинуло дуже багато живих організмів, водних організмів, водних рослин", – пояснив в.о. завідувача сектору охорони природи Національного заповідника "Хортиця" Михайло Муленко.

За даними Українського гідрометцентру, на території Запорізької області зміни температурного режиму фіксувалися й раніше, а вже після обміління Каховки ці процеси пришвидшилися.

" За даними наших науковців українського гідрометеорологічного інституту, до середини сторіччя буде продовжуватись зростання температури, буде продовжуватися збільшення теплого спекотного періоду", – зауважила заступниця начальника Запорізького обласного гідрометцентру Тетяна Сорокіна.

Передусім негативні наслідки відчуватиме на собі аграрний сектор. Окрім збільшення кількості суховіїв, змінюється й тривалість так званого кліматичного літа. Тепер воно закінчується не у серпні або вересні. Наприклад, торік цей період завершився лише в середині жовтня.

" Землеробство в нашому краї, це таке, ризиковане, без зрощення воно не приносить певних плодів. А якщо ми кажемо про те, що буде зростати і збільшуватись спекотні періоди, спекотні бездощові періоди, буде збільшуватись і кількість суховійних явищ, то звичайно вони призводять до того, що всі рослини або пошкоджуються, або зневоднюються", – додала Тетяна Сорокіна.

Втім, як стверджують екологи, перетворення колишньої акваторії Каховського водосховища на суцільну пустелю очікувати зарано. Попри всі біди, спричинені діями ворога на українській території, природа поступово "бере своє".

" На сьогодні ми бачимо формування нових екосистем на цих зневоднених ділянках. Вони повністю повторюють за своїми характеристиками територію Великого Луга, яка існувала до створення Каховського водосховища. Тут так само переважають аборигенні види рослин, це верба, тополя, трав’янисті рослини", – розповів Михайло Муленко.

Такий процес, як прогнозують фахівці, триватиме не менш ніж два десятиліття. Після чого вже можна буде говорити про стабілізацію екологічної ситуації.

Денис Розенков, Дмитро Дубіна, Запоріжжя, "5 канал"

Читайте також:  Підрив Каховської ГЕС: злочин російських окупантів поставив українських фермерів на коліна.

Дивіться також:

• Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій .
• Підтримайте "5 канал" на "Патреоні" .

Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram . Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp . Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською .