У часи радянської окупації сталінська Моспатріархія у співпраці з владою підпорядкувала всі не ліквідовані більшовиками православні громади собі. Протягом понад тридцяти років керував ними відомий агент спецслужб Редігер (в Естонії опубліковані відповідні документи про його співпрацю з "органами" ще парафіяльним священником). Цей Редігер за вірну службу стрімко просувався в карʼєрі, досягши навіть посади патріарха.Але коли Естонія відновила свою незалежність і дію всіх власних законів, Естонська Апостольська Православна Церква (та, яка була визнана державою і яка мала звʼязок зі Вселенським Патріархатом) також була відновлена.Відтоді в Естонії є розділення. Все чимось схоже до України (тільки у значно менших масштабах).Митрополит Стефан, глава ЕАПЦ, минулого року особисто мені в розмові сказав, що за 25 років його служіння в Естонії представники МП жодного разу з ним не побажали офіційно зустрітися. Не те, щоби вести діалог, але навіть зустрітися!Через те, що Конференція Європейських Церков прийняла до свого складу ЕАПЦ, Моспатріархія вийшла з КЄЦ (Конференції Європейських Церков, - ред.), голосно грюкнувши дверима (і слава Богу! Завдяки цьому КЄЦ, на відміну від Всесвітньої Ради Церков, де МП є одним з провідних діячів, чітко і прямо засуджує російську агресію).Зараз в Естонії триває процес ухвалення закону, який обмежить право Моспатріархії впливати на православʼя в країні — бо це не релігійний центр, а інструмент кремлівської гібридної агресії. Яку Естонія має всі підстави вважати для себе прямою небезпекою. Після першого ухвалення закон президентом був повернутий із зауваженнями й зараз пройшов нове голосування.Митрополит Стефан запропонував російській юрисдикції в Естонії увійти до ЕАПЦ як самокерованій одиниці-вікаріату, з гарантіями внутрішнього збереження традицій служіння, календаря, мови, тощо.У відповідь на все це — бурхливі протести, "молітвєнниє стоянія" монахинь перед парламентом, поливання у пресі брудом і митрополита Стефана, і держави. Ніякого діалогу ані з ЕАПЦ, ані з державою юрисдикція МП вести не бажає. І робить при цьому вигляд, що вони від Гундяєва не залежать, а не відділяються офіційно, бо їм "совєсть і вєра нє пазваляют" (бути під владою кривавого підпалювача "священної війни" їм їхня совість та віра очевидно не перешкоджають).Усі ці факти я навів для того, щоби показати таке:В Естонії вже майже 30 років існує пряма юрисдикція Вселенського Патріархату.В Естонії немає жодних питань до хіротоній єпископату і духовенства ЕАПЦ.Митрополит Стефан і ЕАПЦ, а також держава чверть століття намагалися і намагаються достукатися до православних з МП з пропозиціями діалогу і порозуміння.У відповідь на все це — повний ігнор. І вперте бажання за будь-яку ціну триматися мотузки "русскава міра".Тому не треба розповідати, що саме ПЦУ винна в тому, що досі немає від юрисдикції МП в Україні жодної відповіді на всі численні до неї звернення, жодної зустрічі — у відповідь на численні пропозиції діалогу. Лише претензії та обвинувачення.В Естонії немає ПЦУ. А картина поведінки МП — часом ідентична навіть у деталях. То може нарешті слід зрозуміти, що "русскій мір" та церковний мир — це антоніми. І там, де є перше — другого не буде, незалежно від того, чи це Україна, чи Естонія з Литвою, чи Африка або Балкани. Бо омана і цинізм Моспатріархії не терплять правди.ДжерелоПро автора. Євстратій Зоря, архієрей Православної церкви України, митрополит Білоцерківський, речник Священного Синоду, заступник голови Управління зовнішніх церковних зв'язків ПЦУРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.