Четвертий рік війни. І здавалося б, ми вже чули все — і вибухи, і сирени, і новини, які не вкладаються в голову. Нервова система мала б адаптуватися, стати "більш товстошкірою".

Але от пролітає черговий "Шахед" — і серце знову вистрибує з грудей. Руки тремтять. Дихати важко. Паніка.

Це не слабкість. Це — людська реакція на нелюдські події. І саме на цю реакцію росія і розраховує. Вона бомбить наші міста не лише з військовою метою — вона воює проти нашої психіки. Їй треба, щоб ми здалися морально. Щоб страх паралізував. Щоб ми вимкнулися.

Але знаєш що? Хай вони подавляться. Ми не дамо собі зламатися. І от кілька способів, як втримати себе, коли все навколо кричить: "Бійся!".

1. Назви свій страх. Вголос.

Паніка росте в темряві — в голові, де її ніхто не бачить. Назви речі своїми іменами:
👉 "Мені страшно".
👉 "Я боюся, що ракета влучить".
👉 "Я не можу витримати цей звук".

Це не робить тебе слабким. Це робить тебе чесним. А чесність — перший крок до того, щоб повернути контроль.

2. Подихай. Не фігура мови. Буквально.

Не просто "дихай" - а дій геть свідомо. Вдихай на чотири рахунки, затримуй на чотири, видихай на чотири. Повтори 5 разів.
Це активує парасимпатичну нервову систему — ту саму, яка відповідає за "заспокоїтись". Не медитація з Тибету — нейрофізіологія з твого власного тіла.

3. Роби тіло – заспокоїться голова

Тіло і мозок — команда. Починаєш рухатись — мозок отримує сигнал: "Виживаємо. Все ок".
👉 Присідай.
👉 Качай прес.
👉 Тупо танцюй у ванній під повітряну тривогу.
Дурнувато? Можливо. Але працює. І дозволено.

4. Налагодь свій "ритуал безпеки"

Повітряна тривога – не новина. Значить, можна створити власний набір дій, які ти виконуєш кожного разу.
Наприклад:

• Закриваю вікна.
• П’ю ковток води.
• Пишу другові, що я в укритті.
• Включаю улюблену пісню в навушниках.

Такий ритуал вбудовує відчуття контролю, навіть коли контроль – ілюзія. Але ця ілюзія рятує нерви.

5. Фокусуйся на “тут і зараз”

Не прокручуй в голові: "А якщо..."
Фокус – на:
✔️ Я в безпеці.
✔️ Я роблю все, що можу.
✔️ Я зараз живий/жива.

Вибух за вікном? Так, страшно. Але ти ще тут, значить, ще є шанс прожити цей день. І дати відсіч.

6. Вимикай "думати про все"

Твоя задача — не зійти з глузду, а не пояснити світ.
Це нормально — не читати новини, не відповідати одразу на всі повідомлення, не бути “в курсі всього”.
Твій ресурс — цінніший за стрічку новин. Зберігай його.

7. Звернись до психолога — це не "якщо", це "коли"

Ти не мусиш справлятись сам. Війна — це травма, яка не минає безслідно. Онлайн-платформи надають безкоштовну допомогу, і це не слабкість, а турбота про себе. А хто про нас подбає, як не ми самі?

💛 І найголовніше: пам’ятай, чому ти не здаєшся

Бо ми — не про страх. Ми — про силу, яка сміється, навіть коли над головою летить дрон. Ми — про життя всупереч. Про "вижив — значить переміг".

Так, буде ще важко. Але буде і світло. А поки — візьми себе в руки, обійми себе зсередини і дихай. Ми зможемо.

Нагадаємо, що сон, хобі та трохи танців: як перестати нервувати через дурниці й жити довше.

Раніше ми повідомляли про 8 секунд які вас врятують: яке правило допоможе знизити кортизол та рівень стресу після обстрілів.