Mavic вперше масово з’явилися в українських підрозділах приблизно у 2017–2018 роках. Mavic Pro Platinum замінили Mavic 2 Pro. Вони були компактніші, тихіші й мали кращу камеру. Ці дрони стали "робочою конячкою" для передової – можна підняти за хвилину і швидко передати координати цілі.

З початком повномасштабного вторгнення попит на Mavic виріс у десятки разів. Волонтери звозили їх з усього світу, а держава почала централізовано закуповувати тисячі дронів.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль у 2023 році публічно заявив, що Україна "викуповує до 60% світового виробництва Mavic". Ці дрони масово пішли в підрозділи, що дозволило підвищити точність розвідки, ефективність артилерійських ударів і навіть проводити евакуаційні операції. На піку популярності Mavic був дроном, без якого не уявляли жодної ротації на передовій.

Компанія DJI навесні 2025 року офіційно зняла з виробництва дрони серії Mavic 3. На її місце прийшла нова лінійка – Mavic 4 Pro, презентація якої відбулася у травні. За даними виробника, нові моделі мають вдосконалені сенсори, покращену стійкість до перешкод і більший час польоту. Водночас, чи будуть Mavic 4 постачатися в Україну, поки невідомо.

У травні президент України Володимир Зеленський повідомив, що китайський дрон Mavic відкритий для росіян, але закритий для українців. За його словами, Китай припинив продаж дронів Києву та іншим європейським країнам, продовжуючи поставки Росії.

У батальйоні безпілотних систем ANTARES бригади "Рубіж" брак "Мавіків" почали відчувати ще рік тому. За словами начальника штабу підрозділу Саміра Махмудова, вже тоді стало очевидно, що партії дронів обмежуються, закупівлі ускладнюються, а постачання доводиться перерозподіляти між фронтами.

Mavic лишається ключовим засобом для ближньої розвідки: саме з його допомогою українські сили коригують артилерію, слідкують за піхотними позиціями, ведуть моніторинг. Махмудов відзначає, що сила "Мавіків" – у стабільному фабричному виробництві та добре налагодженій системі зв’язку.

Mavic і досі важливий у веденні ближньої розвідки: для коригування вогню артилерії, спостереження (фото: Getty Images)

Командування Сил безпілотних систем ЗСУ в коментарі РБК-Україна підкреслює, що з боку китайських виробників дійсно спостерігаються неофіційні обмеження.

"Вони (обмеження, – ред.) вплинули на постачання окремих моделей комерційних БПЛА, зокрема через збільшення термінів доставки, зростання вартості продукції, а також необхідність застосування складніших логістичних рішень", – пояснили виданню.

В умовах скорочення постачань китайських дронів військові шукають рішення самостійно. Частина з них вже почала поступовий перехід на українські коптери. За словами Саміра Махмудова з батальйону ANTARES, підрозділи "викручуються за допомогою системи "Єбалів" (передбачає передачу БПЛА кращим підрозділам, відповідно до їхньої ефективності з ураження живої сили та особового складу противника, - ред.) і звертаються до волонтерів. Основний акцент – на засоби, які можна обслуговувати і масштабувати в умовах війни".

Командир взводу ударних БПЛА 109 бригади ТРО ЗСУ Єгор Фірсов в коментарі РБК-Україна підтверджує: "Ми знаємо є ряд нових аналогів від інших іноземних виробників. І шукаємо альтернативи, як їх купувати". Іншими словами, пошук рішень триває не лише у штабах, а й на рівні малих груп, які самостійно шукають вихід із ситуації.

Для того, щоб звести проблему до мінімуму, в Міноборони виступили з ініціативою, яка дозволяє бригадам самостійно закупати дрони. На сьогодні українські виробники вже можуть виробляти біля 4 млн дронів на рік, з них 1,5 млн БПЛА вже отримали бійці на фронті. З них певну кількість коптерів бригади закупили самостійно, але поки що ця опція доволі складно імплементується в рутину самих військових, про що розповів Міністр оборони України Рустем Умєров під час закритої зустрічі з журналістами.

"Зараз з нашим департаментом фінансів аналізуємо і бачимо, що не всі бригади ці кошти витрачають. Хтось потім з комбригів каже: "Пане міністре, у мене нема кому закупати", у когось закупівельники бояться витрачати, хтось не вміє", – розповів Умєров.

Тому Агентство оборонних закупівель запроваджує DOT Chain Defence – своєрідний "маркетплейс" дронів, де кожна бригада може замовити те, що їй потрібно, а АОЗ це оплачує. Принаймні так це має працювати, але як це виглядатиме на практиці – поки невідомо.

Постачання китайських дронів скорочується, і військові шукають альтернативи (фото: Getty Images)

Будь-яке ускладнення логістики для Сил оборони – тривожний сигнал, і дрони не є винятком, каже голова ГО "Аеророзвідка" Ярослав Гончар. Попри це, він не вважає ситуацію з обмеженням постачання критичною.

За його словами, Mavic лишається одним з кращих розвідувальних дронів переднього краю, і будь-який дефіцит таких дронів одразу помітний на полі бою.

В Силах безпілотних систем також кажуть, що китайські дрони досі становлять помітну частину флоту на лінії бойового зіткнення. Однак спостерігається сталий тренд до зростання українських компаній-виробників коптерів.

Серед альтернатив, які наразі реально використовуються у підрозділах, Гончар називає дрони Autel, хоча їх частка використання не перевищує 5% у порівнянні з Mavic. Також є окремі приклади використання українських БПЛА-розвідників, наприклад, дрона "Лінза", однак їх кількість поки залишається незначною. СБС зазначає, що такі платформи як "Мамба", "Шарк" чи "Валькірія" вже активно використовуються, а окремі моделі розглядаються як потенційна заміна Mavic у допоміжних та розвідувальних задачах.

"До ключових вимог належать стійкість до РЕБ, тривалість польоту щонайменше 40 хвилин у бойових умовах, модульна архітектура (заміна сенсорів, модернізація), якісний тепловізійний модуль, відкрита програмна архітектура з можливістю інтеграції у тактичні системи управління, зручність у розгортанні та експлуатації в польових умовах. Ці критерії лежать в основі технічних вимог до нових рішень", – зазначають в СБС.

На питання, чи тестувались західні моделі на кшталт Parrot Anafi USA, Skydio X2 або Teal Golden Eagle, у Силах безпілотних систем відповідають ствердно. Ці дрони мають високі показники якості, однак у польових умовах виявляються дорогими, складними в обслуговуванні та логістично вразливими.

СБС вважають доцільною розробку централізованої державної програми переходу на дрони некитайського походження. Така програма має включати закупівлю тестових партій, стандартизацію платформ, залучення міжнародної підтримки та уникнення надмірної фрагментації виробництва.

Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України в коментарі РБК-Україна підтверджує: у державі вже створено щонайменше десять аналогів китайського квадрокоптера DJI Mavic. Один із них – розвідувальний дрон "Шмавік". Назви компаній-виробників не розголошуються з міркувань безпеки.

Зараз треба централізована держпрограма переходу на дрони не з Китаю, вважають експерти (фото: Getty Images)

Вадим Горюшко, директор компанії VPP Invest, яка займається виробництвом дронів, переконаний: хоча поточна криза болюча, вона дає імпульс до розвитку. На його думку, дії Китаю фактично стимулювали Україну переорієнтуватися на власне виробництво.

"Погано, що це відбувається досить стрімко, коли на фронті відбувається певний вакуум. Але я думаю, ще один-два квартали і в нас буде повна незалежність від Китаю. Тобто Китай сам стимулював розвалення цього дронного напрямку. Китайські компанії, які бачать себе стратегічно в цій сфері, покидають країну, і переміщають свої виробництва, щоб не мати всі ці обмеження", – зазначив він в коментарі РБК-Україна.

Горюшко звертає увагу на ускладнення з експортом ключових матеріалів. Зокрема, китайські митниці блокують навіть такі комплектуючі, як вольфрамові фрези для обробки карбону. Подібні проблеми виникали й із самим карбоном. Незважаючи на це, українські виробники адаптуються: налагоджують локальне виробництво моторів, корпусів, освоюють різні типи технологій.

Повторити DJI Mavic технологічно неможливо, каже Горюшко. Цей дрон – результат багаторічних інвестицій та вдосконалень. Але Україна здатна створити платформу, яка буде більш надійною, адаптивною й вигідною в довгостроковій перспективі. За його словами, українські виробники експериментують, розвиваються і їхні дрони в близькому майбутньому можуть перевершити китайські.

У відповіді на запит РБК-Україна Мінстратегпром повідомило, що Україна розширила інструменти підтримки вітчизняного виробника. Зокрема, постановами уряду дрони та їхні частини було звільнено від мита й ПДВ, а виробникам, які беруть участь у розвитку оборонно-промислового комплексу, надається компенсація за кредитами.

"Метою змін є створення сприятливих умов для розроблення дронів, які використовують оптичний кабель для управління й передачі відеосигналу", – йдеться у повідомленні.

Відомство також зазначає, що розвиток української безпілотної галузі відбувається через державну платформу Brave1 та випробувальний проєкт "Залізний полігон", де компанії мають змогу проводити тестування в умовах, наближених до бойових. Серед доступних інструментів – фахові консультації, зворотний зв’язок від військових, технічна експертиза та багаторазовий доступ до інфраструктури для перевірки своїх розробок.

DJI Mavic – результат багаторічних інвестицій та вдосконалень (фото: Getty Images)

Попри те, що дрони Mavic в основному використовуються для розвідки, українські підрозділи давно адаптували їх під інші завдання - зокрема, для скидання боєприпасів на ближніх дистанціях. Проте з часом цю нішу дедалі активніше почали займати FPV-дрони, що стали основою тактики ударних груп.

"Mavic – це 90% розвідки. Вони виконують завдання саме як "очі" бійця", - підкреслює Єгор Фірсов. За його словами, на ударні місії блокування китайських коптерів вплинуло значно менше.

Водночас і FPV-сегмент частково залежить від Китаю - передусім у постачанні електроніки й моторів. Проте й тут Україна зробила прорив: наприкінці 2024 року компанія Vyriy Drone зібрала перший зразок FPV-дрона повністю з українських комплектуючих. Це перший крок до незалежності від імпорту в найбільш динамічному сегменті фронтової аеророзвідки.