Про це вони розповіли на конференції "Детінізація роздрібної торгівлі та сфери послуг: нові тренди", організованої Українською Радою Бізнесу спільно з АСС та ЄБА, передає RegioNews.

До кінця 2024 року український паливний ринок перебував у критичному стані. Сергій Куюн, директор Консалтингової групи А-95, описав масштаб проблеми: "90% мереж взагалі були безприбутковими. Багато років бізнес взагалі не зрозумів, для чого працює, бо немає прибутку".

Цифри підтверджували катастрофічну ситуацію. Ярослав Старовойтенко, президент Нафтогазової асоціації України, навів конкретні дані: "середнє по членам асоціації - 2,5 гривні з літра податків, а середнє по ринку - 1,74 гривні". Така різниця у 40% свідчила про масштабне ухилення від оподаткування.

Тіньовий ринок складався з трьох компонентів: нелегальні мініНПЗ, близько 400 нелегальних АЗС та махінації з податками на легальних станціях. Рівень тіні у 2022 році складав 34%, у 2023 році 14%, на цей час складає 19% за розрахунками фахівців Економічної експертної платформи.

Переломним моментом стало запровадження з 1 грудня 2024 року нової моделі оподаткування - всі АЗС зобов'язані щомісяць сплачувати авансовий платіж від 30 до 60 тисяч гривень незалежно від фактичних продажів.

Результат: зростання податків на 70%. Сергій Куюн повідомив про кардинальні зміни: "операційні податки заправних мереж зростуть за два роки з 10 до 16 мільярдів гривень. Середні зарплати зросли з 10 до 20 тисяч гривень".

Загальні надходження від галузі сягнули рекордних показників. За 2024 рік сплачено майже 200 мільярдів гривень акцизу та ПДВ, з яких 15,7 мільярда – операційні податки з потенціалом подальшого зростання.

Проте війна створила нові проблеми. Ринок скоротився з 12 до 10,6 мільйонів тонн, а кількість легальних АЗС - з 7700 до 6000. Я.Старовойтенко пояснив парадокс: "великий сегмент заправок пішов в тінь - стали працювати без ліцензій. Якщо в тебе немає ліцензії, тебе ніхто не бачить".

Залишаються проблемні сегменти: мініНПЗ дають близько 10% ринку, уникаючи акцизів. За оцінками експертів, їх повна детінізація може дати додатково "акцизу близько 3 мільярдів, податків на прибуток більше мільярда".

Ситуацію на ринку тютюнової продукції окреслив Кирило Чайковський, фахівець Асоціації "Укртютюн": після заборони виробництва duty-free продукції в Україні окремі тютюнові компанії знайшли нові способи ухилення від податків.

Схема проста: виробники оформлюють документи на переправлення цигарок до інших країн, але фактично продукція залишається на внутрішньому ринку, де реалізується без сплати податків. Чайковський детально описав процес: "вони виробляють тисячу блоків на ринок, тисячу блоків направлять кудись, але під це зроблять 3, 4, 5, 10 декларацій. Фура виходить з фабрики з документами, але прямує не туди".

Згідно нещодавнього дослідження Кантар - у квітні 2025 року загальний рівень нелегальної торгівлі тютюновими виробами сягнув 16,2% (проти 14,1% на початку 2025 року), половина з якої це псевдо-експорт або маркована duty-free. При такому рівні нелегальної сигаретної продукції на ринку України, річні втрати державного бюджету України через несплату податків оцінюються у 25,2 млрд грн.

Більша частина продукції Duty Free або призначеної для експорту, що нелегально продається в Україні - за написом на упаковці - вироблено Винниківською тютюновою фабрикою: Сompliment (47%) та Lifa (5%) — основні торгові марки цієї категорії. Ще 43% нелегальної продукції складають торгові марки виробника Маршалл Файнест Тобакко, серед найпоширеніших — Marshall (26%), Urta (9%), Brut (3%).

Як повідомлялось, МВФ закликає Україну підвищити тарифи на комунальні послуги.