Громади, розташовані в прифронтових зонах, все частіше обговорюють необхідність встановлення антидронових сіток для захисту цивільних об’єктів. Попри це, на практиці такі заходи майже не впроваджуються через високі витрати та складність організації, а також відсутність чітких вказівок від військових чи державної влади щодо відповідальності за їх встановлення і фінансування. Про це йдеться у матеріалі «Главкома» «Коридори життя. ЗСУ облаштовують антидронові тунелі: як це працює».

Нещодавно популярний військовий телеграмканал «Офіцер+» закликав громади, розташовані за 40-50 км від нинішньої лінії фронту, негайно вкладати кошти не в скляні автобусні зупинки, а в антидронові коридори. (Нагадаємо, в травні з’явилося повідомлення про те, що міськрада Марганця на Дніпропетровщині, розташованого за 40 км від фронту, хотіла витратити 7,7 млн. гривень на закупівлю скляних зупинок громадського транспорту. Після резонансу в ЗМІ договір про закупівлю було скасовано).

На питання, чи варто громадам, розташованим на загрожених територіях, облаштовувати антидронові коридори, у Силах підтримки відповідають, що варто, але радять «такі ініціативи координувати з військовими для максимальної ефективності».

Проте громади та місцеві підприємці, принаймні дрібний бізнес, не поспішають вкладатися в сітки. Троє військових, з якими спілкувався «Главком», сказали, що не бачили жодного захищеного сітками цивільного об’єкта, що працює в прифронтовій зоні на Донбасі.

«Це клопітно і це дорого, адже треба прикрити досить великі площі, і коштів на це у громад, а тим більше у місцевих підприємців немає», – розмірковує Олександр Соломко, аналізуючи ситуацію в Ямпільському та Глухівському районах Сумської області. 

А Микола Торяник, голова Хотінської громади, кілька сіл якої окуповані росіянами, має свою відповідь. Він каже, що «дрони тут літають, як мухи», але для того, щоб наважитися на якісь дії, «треба, щоб хтось  «згори» дав команду, взяв на себе відповідальність»: «Чи робити ті сітки, коли робити, кому і за який кошт, – це має вирішити військово-цивільна адміністрація, а не керівники громад».

Раніше «Главком» повідомляв, що у Силах підтримки ЗСУ кажуть, що сітки для антидронових коридорів закуповують за бюджетною підпрограмою відповідно до номенклатури інженерних військ, і це гарантує наявність стандартизованих і перевірених матеріалів. Використовують різні типи міцних сіток та інших матеріалів.

Також Главком інформував: військові пояснили, яку ефективність мають захисні сітки для військової техніки. Захисна сітка для військової техніки не гарантує 100-відсотковий захист, проте суттєво ускладнює роботу ворожим дронарям. На одну ціль окупантам доводиться витрачати більше БпЛА, а ефективність таких повітряних атак суттєво падає.