Президент Естонії Алар Каріс вдруге відмовився підписати закон про внесення змін до закону «Про церкви та парафії». Він передбачає заборону діяльності церков, які виправдовують агресію Росії проти України. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на Postimees.

Глава держави заявив, що оновлений текст закону залишається суперечливим і, на його думку, порушує три статті Конституції Естонії – 11, 40 і 48. «Хоча парламент вніс деякі корективи, їх виявилось недостатньо. Закон досі непропорційно обмежує свободу об'єднань і віросповідання», – каже він.

Естонський президент підкреслив, що загроза іноземному впливу є реальною і потребує відповідного реагування, однак, за його словами, закон має більш точно визначати, які саме зв’язки становлять небезпеку. Нову редакцію закону естонський парламент ухвалив 18 червня у третьому читанні. Документ передбачає можливість примусового розриву зв’язків між Естонською православною церквою та Московським патріархатом. Для набуття чинності закон мав бути підписаний президентом.

Нагадаємо, парламент Естонії схвалив новий закон, який вносить зміни до «Закону про церкви та конгрегації». Відтепер релігійним організаціям, що діють на території країни, заборонено підтримувати зв’язки з іноземними державами, які загрожують національній безпеці.

Як повідомлялося, Естонія вирішила не продовжувати посвідку на проживання в країні глави Естонської митрополії РПЦ митрополита Євгена, відомого в миру як Валерій Решетніков, оскільки він становить загрозу безпеці.

Раніше Папа Римський Лев XIV провів телефонну розмову із диктатором РФ Володимиром Путіним. Путін висловив надію, що Святий Престол виступить на «підтримку свободи віросповідання в Україні».

До слова, на нараді архієреїв УПЦ МП, що відбулася після богослужіння на третю річницю Собору у Феофанії, не було прийнято жодного рішення щодо розриву зв’язків з Російською православною церквою та спрямування звернення до предстоятелів Помісних Церков щодо визнання автокефалії УПЦ МП.