Звісно, нагадавши, що це не його війна, а Байдена (ніби Байден анексував Крим, а не Путін 11 років тому), і якби він — Трамп — у 2022 році був президентом США, то повномасштабна війна РФ проти України не розпочалася б.На тлі припинення постачання Україні озброєння за наказом адміністрації Трампа, очевидно, що йдеться не про мир, а про відсутність потреби у повномасштабній війні, оскільки б армія Путіна у парадній формі пройшлася б Хрещатиком за 2–3 тижні після бліцкригу, як на те й розраховував Арестович.Тоді, у лютому 2022 року, в перші дні та тижні війни саме тодішній президент США Джозеф Байден сказав "ні" намірам Путіна захопити всю Україну і надав нам зброю, щоб захищатися, і гроші, щоб втримати економіку. Вже під лідерством Байдена США повели за собою розгублену Європу, яка тепер залишається разом з нами проти РФ — очевидно, без підтримки Америки Дональда Трампа.Після кожної розмови Путіна з Трампом РФ запускає по Україні масові комбіновані атаки. З кожною наступною розмовою — все масштабніші. Тактикою терору стосовно "штучної країни", як у РФ називають Україну, нас вже не здивуєш. Але не лише це робить Путін. Він навмисно посилює атаки після діалогів із Трампом, який його просить припинити вогонь, а той не припиняє — тому що не хоче. Ніби говорячи Трампу: "А що ти мені зробиш?". Типова поведінка гопоти, якою є російська влада.Читайте також: Нарешті битва за Трампа закінчиласьТрамп і не може нічого зробити Путіну, тому що у РФ найбільший ядерний потенціал.Геополітичне бачення світу Трампа сформоване в часи, коли з великими (особливо ядерними) країнами треба було домовлятися - зазвичай за рахунок менших.Трамп удає, що не помічає, як Путін його опускає, знову ж таки, якщо висловлюватися мовою кримінальних очільників Росії.Готуючись до військового параду на свій день народження, Трамп заявив, що у США — найпотужніша армія у світі. Після зупинки надання озброєння журналісти консервативних ЗМІ, які не надто прихильні до України, але ще більше не налаштовані на підтримку РФ, поставили запитання:— Пане Трампе, то в нас найпотужніша армія чи армія з порожніми складами зброї?Поки йде риторична гра слів, мовляв, США не припинили постачання зброї Україні, а лише переглянули рішення щодо окремих компонентів, щоб перевірити власні запаси — це не змінює суті. Балістику над житловими будинками політичними розмірковуваннями не збити. Натомість потрібні ракети для американських Patriot.Під час останнього дзвінка Путін знову "сказав Трампу": "Ми зацікавлені в досягненні наших цілей у ході СВО і бажано робити це політичними та дипломатичними засобами".Тобто: Дональде, віддай нам Україну, і ми з тобою укладемо найкращі угоди.Трамп був роздратований, бо розуміє: він буде лузером, якщо просто так відступить.Тим часом на головних сторінках найвпливовіших американських ЗМІ — Київ у диму після безпрецедентної атаки з боку РФ. Війна знову повернулася у порядок денний США.Читайте також: Розмова Путіна та Трампа. Що далі?Як би сильно Трампу та його адміністрації не хотілося відмовитися від підтримки України, щоб Путін нарешті досяг своїх цілей і розчистив дорогу до дружби та "великих і красивих" угод, — це все одно було б нелегко.Бо суспільна думка, від якої Трамп залежить (адже США все ж залишаються демократичною країною — хоча б з погляду конкурентних виборів, які вже наступного року), — на боці України, а не РФ.Звісно, Україна не отримає від Трампа навіть 20% обсягів допомоги, які надавав нам Байден. Але засоби ППО, розвіддані й можливість купувати зброю нам критично потрібні. Тож добре, що Володимир Зеленський зумів відмовитися від войовничої риторики й не дає президенту США приводу відмовити Україні через "не той тон" чи "не той костюм".Після рекордного обстрілу столиці в ніч на 4 липня киянка Юлія сказала журналісту CNN: "Є зв'язок між дзвінками, як-от вчорашній між Путіним і Трампом, і такими атаками. Усі знають, що Путін має менталітет бандита. Він розуміє лише силу. І, на жаль, Трамп цієї сили не демонструє. Росія відчуває, що може діяти безкарно і знає, що не понесе жодних наслідків за свої дії. Це терор — чистий і простий".Це — найточніший опис того, що відбувається. Опис, усвідомлення якого у Вашингтоні всіма силами уникають.Але уникати стає все складніше.Спеціально для ЕспресоПро авторку. Катерина Рошук, українська політологиня, медіаменеджеркаРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.