Хоча Росія та Китай позиціонують себе як стратегічних союзників у протистоянні із Заходом, їхнє зближення наразі більше базується на риториці, ніж на реальних діях. Про це пише Financial Times, аналізуючи сучасні геополітичні виклики для демократичного світу, інформує «Главком».

Для країн Заходу, зокрема Європейського Союзу, вкрай важливим є збереження чинного світопорядку, заснованого на правилах і стабільності. Натомість у Москві та Пекіні панує зовсім інше бачення. Російський президент Володимир Путін і китайський лідер Сі Цзіньпін неодноразово звинувачували Захід у спробах стримати зростання їхньої могутності.

Путін, виправдовуючи повномасштабне вторгнення в Україну, заявляв, що «однополярний світ за своєю суттю антидемократичний» і що Захід начебто прагне поневолити інші народи:

«Вони не хочуть, щоб ми були вільними; вони хочуть, щоб ми були колонією… Вони не хочуть рівноправної співпраці, вони хочуть грабувати».

У Пекіні ж часто апелюють до історичних образ, зокрема колоніального минулого Китаю, хоча сама Росія в ті часи була серед країн, що експлуатували Китай.

Financial Times зазначає, що ідея «багатополярного світу» останніми роками набула популярності не лише в РФ та КНР, але й серед країн Глобального Півдня. Теоретично інструментом посилення впливу країн, що розвиваються, має стати БРІКС – об’єднання, яке номінально представляє близько 45% світового населення та 40% глобального ВВП. Проте всередині цієї організації існує чимало суперечностей, що підривають її єдність.

На Заході дедалі більше занепокоєні все тіснішою співпрацею між Москвою і Пекіном, особливо після початку повномасштабної війни РФ проти України. Адміністрація США не приховує прагнення розділити цей союз і не дати йому стати повноцінним альянсом.

Однак, як підкреслює FT, попри гучні заяви, у Китаю та Росії поки що відсутній єдиний стратегічний план.

«Наразі те, що об'єднує Росію та Китай, – це не спільний світогляд, ані схожі місцеві, регіональні чи глобальні цілі. Шлюби за розрахунком тривають доти, доки це влаштовує обидві сторони».

Тож союз Путіна і Сі виглядає більше як ситуативне партнерство, ніж довгострокова стратегічна співпраця.

Раніше ми писали, що Китай може змусити Росію напасти на країни НАТО, щоб відвернути увагу блоку від Азійсько-Тихоокеанського регіону. Якщо Пекін збереться атакувати Тайвань, він з дуже високою ймовірністю використає Росію для нападу на Європу. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на інтерв'ю генерального секретаря НАТО Марка Рютте американському виданню The New York Times.

Рютте пояснив, що США, виконуючи завдання із захисту території НАТО у Європі, захищають власні позиції в Азії. США, за його словами, не можуть перебувати у безпеці, якщо не захищені Атлантика, Європа та Арктика.