ОПЕК ухвалив рішення з 1 серпня підняти ліміт видобутку нафти на 548 000 барелів на день. Це рішення є частиною серії підвищень, спрямованих на компенсацію попередніх скорочень. Розглянемо, які фактори вплинули на цей крок і які наслідки він матиме для глобальної економіки, України та спроможності Росії вести війну.

Чому ОПЕК збільшує видобуток?

Ключові країни-експортери підтримали це рішення, незважаючи на ризик зниження цін на нафту. Головними причинами стали:

1. Бюджетні дефіцити . Багато нафтових країн, включно з Саудівською Аравією, стикаються з дефіцитом бюджету. Наприклад, для збалансування бюджету Саудівській Аравії потрібна ціна нафти близько $90 за барель. Оскільки після швидкого завершення ірано-ізраїльського конфлікту така ціна стала недосяжною, країна намагається компенсувати втрати за рахунок збільшення обсягів продажу.
2. Конкуренція зі сланцевою нафтою . Традиційні виробники, як Саудівська Аравія, прагнуть знизити ціни, щоб у довгостроковій перспективі виграти боротьбу з американськими та канадськими компаніями, що видобувають дорожчу сланцеву нафту. Якщо ціна опуститься до $60-63 за барель, розробка багатьох сланцевих родовищ стане нерентабельною, що змусить конкурентів скоротити буріння та звільнити частку ринку.

Зниження цін вигідне для великих імпортерів, таких як Європа, Китай, Японія та Корея. Для США ситуація неоднозначна: з одного боку, низькі ціни на бензин позитивно впливають на рейтинги влади, а з іншого – завдають шкоди американським нафтовидобувним компаніям, які не завжди вписуються в існуючу собівартість видобутку за низьких цін.

Вплив на Росію: три ключові фактори

Збільшення квот на видобуток впливає на Росію одразу в трьох напрямках, що є вкрай позитивним для України.

1. Зниження цін . Російська нафта сорту Urals торгується з дисконтом у $11-13 до Brent. Падіння цін на Brent нижче $68 за барель штовхатиме Urals значно нижче санкційної стелі ($60), наближаючи її до $45-50. Це відкриває шлях до дискусії про зниження цінової стелі до $45, що просувають ЄС та Британія.
2. Посилення контролю . Збільшення пропозиції нафти на ринку знижує ризик її дефіциту. Це робить імовірнішим посилення контролю за російським «тіньовим флотом» та ефективніше обмеження цін.
3. Бюджетні проблеми . Російський бюджет вже перебуває у стані розриву: доходи знизилися, а військові видатки продовжують зростати. Падіння нафтових доходів лише посилить ці проблеми. Осінь та зима обіцяють бути важким періодом для нафтогазового сектору та економіки РФ загалом.

Крім того, для Росії стає практично неможливим ані нове буріння, ані серйозне розширення обсягів експорту.

Ризик дестабілізації всередині ОПЕК

Політика обмеження видобутку може вийти з-під контролю. Зниження цін спонукатиме деякі країни до сепаратного збільшення видобутку, щоб компенсувати втрати доходів. Це класична «дилема ув'язненого»: хоча всім вигідно стримувати видобуток для підтримки цін, кожен окремий гравець має спокусу збільшити свою частку.

Нігерія та Казахстан вже порушували квоти, а Ангола взагалі вийшла з ОПЕК, щоб самостійно регулювати обсяги. Країни, що торгують дисконтованою нафтою, як-от Іран, також нарощуватимуть експорт, що додатково тиснутиме на ціни.
Рішення ОПЕК має для України виключно позитивні наслідки.

Продовження тиску на Росію і збереження можливостей розширення цього тиску. Зменшення нафтових доходів обмежує здатність ворога фінансувати війну. Якщо союзники наважаться знизити цінову стелю, російська економіка пришвидшить свій невідворотний шлях у прірву.

Глобальна антиінфляційна дія. Зниження цін на нафту стримуватиме інфляцію в США та Європі, що розширить можливості і зменшить ризики для надання допомоги Україні.

Водночас слід очікувати, що Росія намагатиметься дестабілізувати нафтові ринки та регіони видобутку, щоб спровокувати зростання цін. Проте загальний тренд наразі є сприятливим.