Якщо не судилося збутися геополітичним мріям Трампа, то, принаймні, збуваються його нічні жахи. Маск, – його найбільший улюбленець і соратник, який його колись називав «найулюбленішим чоловіком у світі», – оголосив про створення своєї власної партії.

І оголосив якраз напередодні проміжних виборів до Конгресу, коли різниця у підтримці між демократами і республіканцями буде незначна, і кожен голос буде на вагу золота. Наслідком участі Маска у виборах може стати підрив базового електорату республіканців та безумовна перемога демократів.

Якщо Трамп втратить хоча б одну палату Конгресу, це буде для Трампа майже катастрофою. Адже він не зможе реалізовувати свої, скажімо так, нестандартні плани та наміри, бо з’явиться потужна американська інституція у вигляді Конгресу, яка гальмуватиме його екзотичні ініціативи. І тоді Трампу і всій ідеології трампізму настане кінець.

Я вже навіть не кажу про те, що демократи пообіцяли, що одразу після перемоги на виборах у Конгресі їхньою першою задачею буде початок імпічменту Трампа. І виходить, що до цього імпічменту буде безпосередньо причетний Маск, – його фаворит і людина, яка має майже необмежені ресурси та медійні можливості.

Все це тому, що у політиці стратегія завжди має переважати над тактикою. У Трампа зі стратегією завжди були проблеми, бо він завжди робив акцент на тактиці – на яскравих заявах, неймовірних обіцянках та медійних заголовках. Але ніколи – на стратегії, розрахунках та розумінні наслідків своїх дій.

Й історія про нівелювання стратегії – не лише про Україну чи, наприклад, тарифну політику. Ця історія тепер про команду самого Трампа і її натхненника Маска, в якому Трамп за медійними заголовками не побачив головного – людину, яка може запросто поховати того, кому він мав би бути справді вдячний за те, що вивів на перші ролі в американській політиці.