Понад 11 млрд грн держава вже витратила на пілотну відбудову шести зруйнованих населених пунктів. Але досі немає відповіді: чи спрацювала ця модель - і якщо ні, що саме пішло не так. Відсутність даних про результати ставить під сумнів саму ідею масштабування пілоту.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на інтервʼю голови комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, голову партії "Слуга Народу" Олену Шуляк.

Проєкт, який охопив шість населених пунктів - Бородянку, Мощун, Тростянець, Ягідне, Посад-Покровське та Циркуни, - мав стати моделлю для майбутнього комплексного відновлення зруйнованих міст і сіл. Проте, як визнає Шуляк, сьогодні немає реальних цифр, які б дозволяли об’єктивно оцінити ефективність цих заходів.

"Ми досі не розуміємо, чи став цей експеримент успішним. Потрібно дослідити, що не вийшло і чому. Інакше ми потягнемо ці помилки у наступні проєкти", - зауважила Шуляк.

За її словами, лише на старті в серпні 2023 року на проєкт виділили 3,35 млрд грн. У серпні 2024 - ще 2,7 млрд. У березні 2025 - 5,2 млрд. Сумарно - понад 11 млрд гривень.

Один із шести пілотних населених пунктів - Циркуни на Харківщині - довелось вивести з проєкту в листопаді минулого року. Причина - критичний рівень замінування.

"Недостатня увага до цього фактору ще на етапі планування зруйнувала весь проєкт. На таких територіях неможливо жити. Це небезпечно", - пояснила Шуляк.

Це, наголосила нардеп, свідчить про необхідність розробки чітких критеріїв, за якими держава має ухвалювати рішення щодо відбудови зруйнованих міст. 

Серед таких критеріїв - не лише ступінь руйнувань, а й рівень безпеки, замінованості, географічне положення, економічна доцільність, стратегічне значення, наявність ресурсів і демографічний склад населення. Без системного підходу, вважає Шуляк, неможливо забезпечити ефективну відбудову.

Парламентарка зазначила, що узагальнення та дослідження результатів експериментального проєкту наразі немає.

Водночас у вересні 2024 року аналітики Transparency International повідомили, що за рік реалізації проєкту вдалося відновити лише один об’єкт із понад 300 запланованих - менше ніж 0,5% загального обсягу. А у березні 2025 року стало відомо, що в селі Посад-Покровське Херсонської області, попри входження до проєкту, жоден будинок не був повністю відновлений.

Це викликає занепокоєння, враховуючи, що відбудова таких населених пунктів має не лише гуманітарне й стратегічне значення для повернення населення. Річ у тім, що без дослідження результатів держава не зможе охопити відбудовою всі зруйновані війною громади.

Як зазначила Шуляк, на рівні законодавства – згідно із законопроєктом "Про основні засади відновлення", рішення щодо комплексного відновлення зруйнованих війною міст і містечок, включаючи міста- братські могили на кшталт Бахмута, пропонується ухвалювати з огляду на ступінь руйнувань, рівень безпекової ситуації, географічне розташування та інше.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.