Лише 10-20% наявних парафій та єпархій Московської церкви почнуть перереєстрації статутів або ж перейдуть до ПЦУ. Водночас більша частина буде судитися та затягувати процес відречення від УПЦ МП. Про це в інтервʼю «Главкому» розповів релігієзнавець, доктор філософських наук Олександр Бродецький.

Релігієзнавиць зазначає, не варто очікувати, що як тільки Держслужба з етнополітики та свободи совісті почне видавати приписи, перереєстрації статутів парафій УПЦ МП чи переходи громад до ПЦУ відбуватимуться дуже швидко. «Думаю, якісь дії будуть ініціювати, умовно, 10-20% існуючих сьогодні в УПЦ МП парафій та єпархій. Інші будуть судитися, тягнути, а паралельно з цим продовжувати своє релігійне життя – приходити на богослужіння або в нинішні храми, або будуть орендувати якісь будинки і адаптувати їх під храми. І так триватиме, за моєю оцінкою, п'ять, навіть десять років», – каже він.

Бродецький вважає, що серйозним фактором, який може серйозно змінити ситуацію, стане визнання ПЦУ з боку ще якихось світових православних церков. Московська церква стверджує, що ПЦУ ніхто не визнає у світі.

«Сербська церква цього точно не зробить, бо її патріарх в квітні спілкувався з Путіним, називав його «козирем православ'я» та оберігачем цінностей. Єрусалимська церква – швидше за все, теж ні,  тому що вона повністю на дотаціях Москви. Болгарська – точно ні, з нинішнім ще доволі молодим патріархом. Цілком можливо, що Албанська церква стане п’ятою, яка визнає ПЦУ, бо вона віддалена від політичних процесів. Щодо Польської церкви – все може бути», – пояснює фахівець.

Релігієзнавець наголошує, що важливу роль у питанні визнання ПЦУ відіграє Румунська церква. За його словами, румунське православ'я кількісно найбільше після українського, яке ще не визнало ПЦУ.

«Але головна інтрига для нас зараз – це Румунська церква, яка, в принципі, дає активні сигнали, що готова визнати ПЦУ. Але вона наголошує на тому, аби румунські парафії на території України належали до юрисдикції Румунської церкви. І це, в принципі, жодними українськими законами не заборонено. Однак це питання викликає суперечки і з ПЦУ, і з Вселенським Патріархом щодо екстериторіальності юрисдикцій. З іншого боку, Румунська церква де-факто має парафії по всьому світу – і в Канаді, в Америці, і в Європі, і в Австралії. Думаю, не було б великою проблемою, якби українська держава дозволила ті 120 румунських парафій десь в Чернівецькій області, декілька в Одеській, ще кілька в Закарпатській», – розповідає Бродецький.

Бродецький переконаний, що визнання Румунською церквою нашої Помісної церкви дуже сильно вплинуло б на українськомовні парафії УПЦ МП на Буковині. «У них би, по суті, не лишилося жодних аргументів лишатися в «нелегальній» церкві», – додав він.

Нагадаємо, архієреї Московської церкви в Україні опублікували звернення до президента Володимира Зеленського. Вони просять його «відновити справедливість» та повернути громадянство предстоятелю УПЦ МП митрополиту Онуфрію.

Примітно, що звернення представників Московської церкви зʼявилося після того, як Державна служба України з етнополітики та свободи совісті видала наказ про виявлення ознак афілійованості УПЦ МП з Російською православною церквою.

Як відомо, 80-річний очільник Української православної церкви Московського патріархату Онуфрій (у миру – Орест Березовський), який втратив громадянство України, тепер стикнувся з певними юридичними обмеженнями.