Є інформація, що Лавров передав Рубіо якісь нові пропозиції щодо дорожньої карти припинення військових дій в Україні. Які саме невідомо, але Рубіо обіцяв донести російські ініціативи до президента США.

Судячи з усього, невдоволення Трампа незговірливістю Путіна подіяло. Тим більше, що невдоволення почало перетворюватися на конкретне залізо для України.

До речі, така зговірливість після серії заяв Трампа і європейських лідерів була цілком очікуваною. Типова Путінська чекістська тактика, помацати противника «на слабо», подивитися, як і кого можна нагнути, як і кого обдурити... у який момент прилетить по носі чи не прилетить? Намацали червону лінію? Значить, давайте рити окопи вздовж неї!

У будь-якому разі, поки Рубіо слухає і збирається доповідати Трампу про нові ідеї мінубивств, на фронті тривають бойові дії, по наших містах летять дрони і ракети. Тут нашим союзникам потрібно зрозуміти, що будь-яке послаблення тиску на кремлівський режим – це саме те, що потрібно Путіну. Будь-яке послаблення – це можливість для росіян убити ще тисячу-другу українців, захопити ще кілька квадратних кілометрів української землі, зруйнувати ще десяток кварталів.

Шукати у російської влади прагнення до миру, це як шукати цноту у солдатському публічному домі – звісно, спробувати можна, але ось знайти... На мій неупереджений погляд, те, що відбувається у дипломатичних кулуарах, – імітація мирного процесу за повної відсутності будь-якої переговорної бази. Імхо, не існує спільних точок між сторонами для влаштування перемир'я. І бути їх не може.

Є загарбницька імперіалістична війна, розв'язана РФ, є агресор і жертва його агресії. І доти, доки агресору не надають по сопатці, не поламають йому руки і ноги, і не заженуть на його території, будь-яка спроба втихомирити його буде виключно працювати йому на руку.

Якщо Трамп це зрозумів, як зрозумів Мерц, то спроби Путіна вкотре виграти час для закріплення успіху, будуть марними. Якщо ж Трамп вирішить, що «Володя одумався», то нічого, крім нових жертв і втрат, це не принесе.

Росія зупиняється там, де їй дали по сусалах, а не там, де з нею хотіли домовитися з миром. Будь-який прояв миролюбності або поступливості традиційно розглядається російською владою, як прояв слабкості.

Навіщо домовлятися з тим, кого можна вбити? Спробу вважати Росію договороздатною і такою, що прагне до розв'язання конфлікту, треба розглядати як спробу суїциду. І не інакше.

Втім, Америка, як відомо, завжди у результаті вибирає правильне рішення. Але після того, як перепробувала всі інші...