Повідомлення про підозру стало в Україні не просто формальним документом, а символом вини для суспільства і часто інструментом тиску для правоохоронців. Проте, юридично, це лише перший крок до висунення обвинувачення, який неможливий без реальних доказів. Подекуди ВАКС нагадує прокурорам: підозрювати можна лише на підставі фактів, що переконають неупередженого спостерігача. Але наскільки реально домогтися справедливості у ВАКС, як працює оскарження підозри, які критерії використовує суддя — розберемо у цій статті.

Що таке підозра очима закону?

Європейський суд з прав людини наголошує: підозра має базуватись не на здогадках чи інтуїції, а виключно на фактах, здатних переконати неупередженого спостерігача, що особа справді могла вчинити злочин. Український КПК повністю відповідає цим міжнародним стандартам: підозру можна вручати лише після затримання "на гарячому", обрання запобіжного заходу або при наявності достатніх доказів.

Повідомлення про підозру повинно детально описувати конкретні обставини злочину й чітко показувати зв’язок людини з цією подією. Інакше документ стає просто "паперовим залякуванням". Саме тому судді перевіряють не вину, а достатність доказів: якщо прокурор не може цього довести, підозра має бути скасована незалежно від резонансності справи чи політичних аспектів.

Стандарт доказування на цьому етапі доволі простий — слідство повинно надати докази, які об’єктивно підтверджують ймовірну причетність людини до злочину. Іншими словами, прокурор повинен представити суду щось більше за домисли.

Завдання слідчого судді під час розгляду скарги на підозру дуже чітке й водночас обмежене. Суддя оцінює лише одне: чи досягла прокуратура стандарту "достатності доказів". Якщо подані докази свідчать про ймовірність причетності людини і є вагомими для продовження слідства, підозра залишається чинною. Якщо ж таких доказів немає, суддя має припинити цей бездоказовий тиск.

Як ВАКС насправді оцінює підозру?

Єдиний державний реєстр судових рішень містить 189 справ, в яких сторона захисту ставила питання про скасування повідомлення про підозру.

У 2 справах слідчий суддя відмовив у поновленні пропущеного строку.

У 8 справах — закрив провадження через порушення підсудності, закінчення досудового розслідування, відкликання скарги захисником та неможливість оскарження підозри в кримінальному провадженні, зареєстрованому до 16.03.2018 р.

У 12 справах слідчий суддя повернув скаргу через те, що справа не підсудна ВАКС, скарга подана до спливу двомісячного строку, особа не набула статусу підозрюваного, та навіть через пропуск 10-денного строку для подання скарги.

У 34 справах слідчий суддя відмовив у відкритті провадження через недотримання двомісячного строку, неможливість оскарження підозри в кримінальному провадженні, зареєстрованому до 16.03.2018 р., повторне оскарження тієї самої підозри та інші процесуальні причини.

У 127 справах слідчий суддя відмовив у задоволенні скарги і лише у 6 — частково задовольнив скаргу сторони захисту.

Чому судді іноді не вірять прокурорам?

Ухвалою від 21.11.2024 р. у справі № 991/11817/24 слідчий суддя частково скасував повідомлення про підозру через​​відсутність достатніх доказів для підтвердження обґрунтованості підозри у створенні та діяльності злочинної організації. Захищаючи свою позицію, прокурор та детектив вказували, що у мобільному телефоні одного з підозрюваних зафіксовані неоднаразові телефонні зʼєднання з іншими фігурантами справи. В другого підозрюваного вилучені чорнові записи щодо розрахунку витрат, прибутків, сум коштів, які він готівкою надавав іншим співучасникам.

На думку слідчого судді, сторона обвинувачення штучно збільшила обсяг обвинувачення щоб мати більший вплив на підозрюваних. Додаючи до підозри особливо тяжкий злочин, прокурор отримав можливість клопотати про застосування до підозрюваних запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

На думку слідчого судді, через відсутність змісту вказаних розмов неможливо стверджувати, що вони стосувались обставин, викладених у повідомленні про підозру. ​​Не оцінюючи належність та достовірність наданих доказів, слідчий суддя зазначив, що їх явно недостатньо для обґрунтування підозри у створенні та діяльності злочинної організації.

В іншій справі № 991/5889/24 слідчий суддя ухвалою від 23.7.2024 р. встановив відсутність достатніх доказів для підтвердження елементів складу злочину . В цьому прикладі начальник Центрального управління безпеки військової служби Збройних Сил України підозрювався в заволодінні державними коштами, виділеними для реконструкції військових частин.

Як вказано у судовому рішенні, повідомлення про підозру не містило встановлених НАБУ обставин, які б підтверджували бажання підозрюваного у протиправний спосіб збагатитись особисто або збагатити виконавця робіт. Крім того, не було надано доказів, що підозрюваний у будь-який спосіб вступав у попередню злочинну змову з іншими підозрюваними. Відповідно, ці формулювання в повідомленні про підозру слідчий суддя розцінює як припущення детектива. Крім того, слідчий суддя погодився з твердженням сторони захисту, що Центральне управління безпеки військової служби Збройних Сил України не є відповідальним виконавцем або співвиконавцем вищевказаної бюджетної програми, а підозрюваний-начальник цього управління — не має службових повноважень щодо розпорядження коштами.

Відповідно, НАБУ не вдалось довести наявність корисливого мотиву, співучасті у злочині та спосіб зловживання підозрюваним своїм службовим становищем.

Також варта уваги ухвала від 8.1.2024 р. у справі № 991/11249/23, де слідчий суддя частково скасував повідомлення про підозру через відсутність ознак організації та керування зловживанням службовим становищем . В цій справі особа, повʼязана з корпорацією "Укрбуд", підозрювалась в заволодіні коштами, виділеними на реконструкцію арсеналів, баз та складів зберігання ракет та боєприпасів Збройних Сил України.

На думку слідчого судді, обовʼязковими ознаками злочину, що інкримінується підозрюваному належать: мета отримання неправомірної вигоди; тяжкі наслідки; причиновий звʼязок між діянням і наслідками.

Аналізуючи зміст підозри, слідчий суддя дійшов висновку, що прокурором не доведена наявність тяжких наслідків і причинового звʼязку між ними та діянням підозрюваного. З наявних матеріалів видно, що рішення про перерахування коштів від МО України було прийнято заступником Міністра. Це унеможливлює існування причинового зв'язку між діями підозрюваних та наслідками у цьому кримінальному провадженні, а відповідно і виключає можливість кваліфікації дій підозрюваного за ст. 364 КК України.

З наведених вище прикладів доволі відрізняється справа № 991/1178/24, в якій слідчий суддя ухвалою від 4.3.2024 р. частково скасував повідомлення про підозру через відсутність доказів, які б повʼязували підозрюваного з незаконним ввезенням товарів без належної сплати митних платежів.

Незвичність цієї ситуації полягає в тому, що прокурор намагався обґрунтувати підозру раніше застосованим триманням під вартою. На підтвердження своєї позиції він надав копії ухвал ВАКС.

Скасовуючи повідомлення про підозру слідчий суддя зазначив, що прокурором не надано жодних доказів на підтвердження причетності підозрюваного до розробки схем ухилення від сплати митних платежів, ввезення товару на митну територію України поза митним контролем тощо. Більш того, висновки з наданих ухвал не можуть бути взяті до уваги, оскільки за своєю суттю не є доказами при розгляді скарги. Формальне посилання на доведеність обґрунтованості повідомленої підозри при розгляді іншої судової справи без встановлення безпосередньо слідчим суддею доказів, які об'єктивно звʼязують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням нівелює обовʼязок слідчого судді надати детальну оцінку доводам під час перевірки повідомлення про підозру.

В останній справі № 991/8051/20, яку ми пропонуємо вашій увазі, слідчий суддя ухвалою від 7.10.2020 р. частково скасував повідомлення про підозру через відсутність викладу обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа . В даному прикладі адвоката підозрювали в створенні штучних перешкод у роботі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Як вказує слідчий суддя, обʼєктивна сторона інкримінованого правопорушення полягає в невиконанні законних вимог ВККС або створенні штучних перешкод у її роботі. Разом з тим, викладені прокурором обставини свідчать про підшукування способів вчинення протиправних дій і не свідчать про виконання злочинного плану. Таким чином, повідомлення про підозру містить лише виклад обставин щодо готування до вчинення кримінального проступку, що не тягне за собою кримінальної відповідальності.

Як змінити гру, де підозра означає провину?

Статистика чітко показує, що ВАКС дуже неохоче скасовує повідомлення про підозру. Лише 3% скарг задовольняються слідчими суддями. З тих небагатьох ухвал лише дві були залишені без змін в апеляції, що робить успіх у подібних справах ще більш винятковим. Проте ці справи — важливі сигнали. Вони нагадують прокурорам, що право підозрюваного на справедливий процес не може бути обмежене гучними заявами.

Оскарження підозри — це не шлях до безкарності, а необхідний механізм, який стримує слідство від зловживань. Чим рішучіше суди захищатимуть цей стандарт, тим меншою буде спокуса правоохоронців використовувати підозру як інструмент впливу.