Особисто я дуже добре памʼятаю як декілька років тому проводився Антишахедний Хакатон. І там виробники мали представити свої ідеї боротьби з ними. Сам концепт хакатону (на одному з таких я був теж) передбачає, що виробники спочатку щось десь роблять, придумують, а потім презентують на хакатоні, де комісія потім аналізує його. І перша проблема полягала в ситуативному реагуванні на проблемі, яка виникла зараз, але аналітичного прогнозування не робилось. Умовно, що ми будемо робити, коли шахеди будуть літати вище, їх буде більше, вони стануть стійкіші до нашої РЕБ і так далі. Читайте також: Терор у Києві. Як вижити й не програти війну з РосієюДруга проблема полягала в тому, що без прогнозування вказаного, були проігноровані проблеми, які могли виникнути в майбутньому. А за два роки можна було б багато чого зробити. Третя проблема полягала в тому, що часто рішення зʼявлялись без координації їх роботи з рішеннями інших учасників. Коли в одного учасника могла бути якась інновація, але до готового виробу йому не вистачало інновації іншого учасника. Коли якийсь учасник володіє інновацією, але не може її масштабувати й так далі. А четверта в тому, що висновків ніхто не зробив.ДжерелоПро автора: Павло Вернівський, економіст, експерт Інституту ім. Олександра ПоляРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.