Розчарування Дональда Трампа Володимиом Путіном змушує його змінити тон щодо України. Але поки незрозуміло, чи це призведе до відчутної підтримки у війні проти Росії. Як інформує «Главком», про це пише оглядачка The Telegraph Ліза Хезелдайн.

Вона нагадує, що з лютого 2022 року було кілька моментів непередбачуваності, коли союзники Києва могли скористатися своїм шансом і завдати по військах та військовій машині Кремля вирішальні удари.

«Від затримок із постачанням критично важливої зброї, такої як танки, винищувачі та ракети далекого радіуса дії, до пакетів санкцій, які переоцінювали свої обіцянки та невиконували належного, Заходу знову і знову не вдавалося завдати удару», –зазначає авторка.

Проте Україна знову на межі – російська армія з весни з тривожною швидкістю посилює свої повітряні атаки.

За останній тиждень Трамп заявив, що надасть Україні додаткове озброєння, включаючи системи ППО Patriot; позначив свою готовність прийняти набагато жорсткіші санкції проти Москви; і виступив із критикою на російського диктатора.

«Але навіть якщо Трамп нарешті запровадить нові, жорсткі санкції та разом з Європою почне постачати весь спектр зброї, про яку Україна постійно просить, на жаль, ми повинні запитати, чи не буде надто мало та надто пізно», – розмірковує Ліза Хезелдайн.

За її інформацією, Білий дім чітко дав зрозуміти, що будь-яка мирна угода, укладена за посередництва Трампа, з великою ймовірністю включатиме передачу Кремлю територій Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей.

Повідомляється, що європейські лідери стурбовані тим, як Трамп може спробувати просунути таку угоду без згоди України. Проте, попри їхні численні банальності про підтримку Києва «стільки, скільки потрібно», самі європейці ще не розробили альтернативного, хоча й більш-менш пристойного плану послаблення переговорної позиції Путіна.

Авторка вважає, що Європа, яка також так добре вміє говорити про підтримку України, не виконала своїх зобов’язань. Дуже показовим вона називає, що під час зустрічі «коаліції охочих» цього тижня плани щодо розгортання миротворчих військ в Україні у разі припинення вогню були тихо відкладені, мовчазно визнаючи, що це припинення вогню навряд чи настане найближчим часом.

«Простіше кажучи, Україну протягом останніх трьох років підводили її союзники – і дуже сильно», – наголошує Хезелдайн.

На її думку, Захід має багато важелів, які він неодноразово обіцяє використати, щоб посилити боротьбу України та послабити режим Путіна, включаючи жорсткіші санкції проти Росії та її союзників і більшу допомогу Києву. Але без її надання вся ця підтримка зводиться до порожніх слів.