У наш час, коли інформації більше, ніж будь-коли, багато хто намагається самостійно "поставити собі діагноз" - пройшовши онлайн-тест, почитавши статті чи переглянувши відео. Але чи справді це нешкідливо?

Психіатр, доктор медичних наук Борис Михайлов в інтерв’ю для РБК-Україна розповів, чому така тенденція не лише хибна, а й потенційно небезпечна, і чому "мода" на депресію та ПТСР може призвести до масових психологічних проблем.

У сучасному світі популярними стали такі інструменти, як шкала Бека, тести на тривожність чи симптоматику ПТСР. Вони легко доступні, але часто створюють ілюзію контролю над психічним станом, замінюючи професійну допомогу.

"У людей має бути загальна обізнаність щодо критеріїв оцінювання свого здоров’я, стилю життя, психологічного стану тощо. І люди мають усвідомлювати наслідки самодіагностики, а потім - і самолікування", - зазначає експерт.

Михайлов наводить приклад із медичних університетів, де студенти на третьому курсі починають вивчати хвороби - і в кожному з них раптом "знаходяться" симптоми.

"У медичних вишах побутує вислів “хвороба третього курсу”, коли починається вивчення безпосередньо хвороб, а не загальнотеоретичних курсів. І майже всі студенти починають відчувати в себе симптоми того чи іншого захворювання", - пояснює доктор.

Це яскраво ілюструє, як брак клінічного досвіду та надлишок інформації можуть нашкодити, навіть із найкращими намірами.

"Тож освіченість - справа непогана, але часто призводить до того, що люди шукають у себе хвороби, яких немає", - резюмує фахівець.

Серед причин хибної самодіагностики - психологічні механізми, зокрема самосугестія.

"Існує феномен самосугестії, тобто самонавіювання. Людина або прочитавши щось, або дізнавшись від знайомих чи близьких, починає відчувати це в себе", - зазначає доктор.

Так мозок "підганяє" симптоми під те, що щойно було прочитано. Це може створити внутрішню переконаність у хворобі, навіть коли її немає.

Тривожний тренд - зростання популярності "модних" діагнозів.

"У соціумі є й певна 'мода' на деякі захворювання. Зараз, на жаль, 'у тренді' діагностика ПТСР і діагностика депресії", - говорить лікар.

Такі явища загострюються в умовах кризи, і Україна - не виняток.

"Не можна сказати, що українська популяція психологічно цілком здорова та оптимістична - адже ми розуміємо, в яких обставинах нині живемо", - підкреслює експерт.

Але емоційно складна ситуація не означає автоматичної наявності хвороби. Саме тому важливо не хапатися за готові діагнози, а звертатися до фахівців.

Найбільша небезпека у самодіагностиці - це виникнення справжньої симптоматики, спричиненої виключно переконанням у її наявності.

"Шукати хворобливий стан там, де його немає, - це зайве. Скажу більше: внаслідок дії психологічних механізмів дійсно може з’явитися, а потім укорінитися певна симптоматика, у тому числі депресивна і тривожна", - попереджає психіатр.

Михайлов додає, що думка має силу, й іноді здатна змінити стан організму:

"Як то кажуть: 'Не буди лихо, поки воно спить тихо'. Думка, висловлена назовні, може стати матеріальною", - застерігає доктор медичних наук.

Висновок: знання - так, але без самодіагнозу

Обізнаність про ментальне здоров'я - надважлива. Але вона не має замінювати консультацію з психіатром чи психологом.

Безконтрольне застосування онлайн-інструментів та необґрунтовані висновки щодо власного стану можуть спровокувати хворобу, якої раніше не було.

Тож найкраще, що ви можете зробити для себе - зберігати критичне мислення та звертатися по допомогу до фахівців, а не до пошуковика.

Вас може зацікавити:

• Що таке синдром Ганзера і чому його називають тюремним психозом
• Що робити, коли втрачаються емоції та радість від життя
• Які ознаки вигоряння всі ігнорують і чому це небезпечно