Багатьох людей, особливо молодих, не приваблює традиційна вертикальна модель з орденами, почестями та офіціозом. Православна церква потребує більшої відкритості, актуальності та простоти в спілкуванні. Про проблеми українського православ’я у розмові з «Главкомом» розповіли служителі ПЦУ.

«ПЦУ має працювати над модернізацією свого образу, – впевнений релігієзнавець Олександр Бродецький. – Якщо ми хочемо, аби молодь ставала священниками, церква має змінити уявлення про священника як «людину з XVII століття». Це й самих віруючих буде більше надихати і показувати, що відбувається не просто зміна вивіски, а щось сутнісно інше. Але тут є своя інерція, яка, напевно, триватиме ще не один рік».

ПЦУ страждає не лише від дефіциту священників – після переходу до нової церкви громади втрачають і частину парафіян. Російська пропаганда дуже любить розганяти відео з напівпорожніми церквами та порівнювати з тими «благодатними» часами, коли там заправляла Московська церква.

«У людей є усталені звички або переконання, що в новому храмі «немає благодаті». Залежить від дуже багатьох обставин, чому там людей немає, – пояснює релігієзнавець Олександр Саган. – Але це – питання часу і довіри. Якщо священник активно працює та ведеться нормальна просвітницька робота з боку кліриків, поступово ситуація змінюється і храми наповнюються».

Якщо виховання та підготовка духовенства – справа не одного дня, то певні корективи в іміджі ПЦУ не потребують надто багато часу. І ось тут виникають питання безпосередньо до її предстоятеля.

Зокрема, Епіфанію закидають надмірний консерватизм та тягу до «показушності», які були завжди притаманні якраз Московській церкві.

Один з останніх прикладів – ПЦУ похвалилася тим, що її очільник… отримав звання Почесного професора Національного університету водного господарства та природокористування. І це не єдиний такий «титул» в колекції Епіфанія.

Зауважимо, на місцевому рівні чиновники та представники спецслужб відверто нарікають: храми, які залишаються після УПЦ МП з моменту деокупації або викриття священнослужителів у роботі на ворога, часто лишаються просто безхазяйними.

Яскравий приклад – Харківщина. Чому так? Пояснення – тривіальне: ПЦУ хронічно не вистачає священників (на кінець 2024 року їх було трохи більше 4,5 тис. на 8,3 тис. парафій). Також верхівка ПЦУ скаржиться на проблеми з браком фінансування.