Тому все, що йому потрібно від нас — це не просто поразка України, а поразка принизлива. Ганебна капітуляція, підписана українською владою, яку можна буде використати для підкріплення майбутніх російських ультиматумів до інших країн ЄС.У цій концепції взяття з боями Запоріжжя, Києва чи Одеси не є метою Кремля. За логікою Путіна, ці міста мають здати самі українці. Завойована ціною величезних втрат, але нескорена Україна не підсилює російські ультиматуми, вона їх послаблює. Тому підписаний Україною ганебний мир — саме те, за що воює Путін.З оприлюдненого в травні російського меморандуму видно, що Путін принципово не стане нічого підписувати із Зеленським. Вписане в меморандум слово "вибори" розглядається ним як синонім до "зміни влади", а отже — й осіб, які підпишуть капітуляцію. Але очевидно, що якби йшлося лише про вибори, цього було б легко досягти: достатньо прямо зараз зупинити бойові дії, оголосити перемир’я для проведення виборів, а потім вести переговори з переможцем щодо мирного договору.Читайте також: Чи говорити про проблеми під час війни, чи ніНасправді Путіну потрібні не стільки вибори, скільки зміна влади під тиском суспільства. Тобто умовний Майдан, коли українці самі захочуть змінити владу, втомившись від президента та його команди. За путінським сценарієм, після цього Україну поглине хаос громадянської війни, і в результаті вхід російської армії до Києва багатьма буде сприйнятий як бажаний крок для наведення порядку.Відтак однією з головних задач внутрішньої політики мало б стати збереження єдності між українцями. Співпраця з усіма проукраїнськими політичними силами, включно з опозиційними. Недопущення свавілля тилових чиновників, коли правоохоронні органи використовуються для політичного тиску, а не для охорони правопорядку та захисту суспільства. Забезпечення роботи цивільних і військових інститутів, зокрема — призначення Уповноваженого із захисту державної мови, керівника БЕБ та інших керівників відповідно до процедур, які встановлені законами, а не "за дзвінком з Офісу президента".Читайте також: 2025 рік не дає нам приводів говорити про мирПутін тисне на українське суспільство через бойові дії на фронті та ракетні обстріли тилу. Йому не принципово, наскільки швидко чи повільно просувається його армія — у війні на виснаження перемагає не той, хто зайняв більше територій, а той, хто протримався довше. Єдність українського суспільства, незалежно від політичних уподобань, має стати запорукою нашої витримки та опору, що дасть змогу Україні вистояти й зберегтись.Натомість несправедливість, беззаконня та свавілля чиновників, які руйнують цю єдність і дискредитують Україну в очах не лише українців, а й усього світу, мають розглядатися як реальна шкода державним інтересам, яка допомагає Путіну досягти своєї мети. Те, як влада налаштовує проти себе суспільство, лише додатково мотивує Путіна продовжувати війну. Адже він бачить ці процеси та вірить у здійсненність своїх планів.Тому припинення цього мало б стати одним із головних завдань української влади.ДжерелоПро автора. Микола Княжицький, журналіст, народний депутат УкраїниРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів чи колонок.