• Чому варто дозволити експорт зброї?

• До яких країн можуть експортуватися українські військові технології?

• Які розробки вітчизняного ОПК цікаві партнерам?

• Як не продати все за кордон і убезпечити постачання Сил оборони?

• Чи зупинила Росія експорт зброї?

Питання відкриття експорту озброєнь вже тривалий час обговорюється представниками оборонно-промислового комплексу (ОПК). На законодавчому рівні він не заборонений, просто Державна служба експортного контролю, розглядаючи кожен запит компанії defense-сектору, відмовляє у можливості експорту її продукції.

Зрушити ситуацію з мертвого місця обіцяє заява президента Володимира Зеленського, який в кінці червня сказав, що влітку будуть підписані домовленості про початок експорту військових технологій у форматі відкриття ліній виробництва. Зеленський додав, що планується відкрити експорт технологій виробництва дронів, артилерії та ракет.

Щодо переліку країн, куди ці технології можуть потрапити, він зазначив, що це будуть країни Європи, або інші держави, які "фінансують виробництво дронів і починають фінансування виробництва ракет в Україні". За словами президента, зацікавленість українськими військовими технологіями вже висловили Данія, Норвегія, Німеччина, Велика Британія та Литва.

Слова Зеленського викликали підтримку серед зброярів. Ідею експорту технологій підхопили як виробники дронів та систем радіоелектронної боротьби (РЕБ), так і виробники броньованих автомобілів та мінометів.

В коментарі РБК-Україна виконавча директорка асоціації "Технологічні сили України" (яка об'єднує приватних виробників БПЛА та РЕБ) Катерина Михалко сказала, що таке рішення дає "зелене" світло для співпраці українських компаній з партнерами, в першу чергу, в країнах ЄС. Вона додала, що багато європейських країн зацікавлені не просто надавати Україні фінансування для купівлі зброї, але й готові локалізувати відповідне виробництво на своїй території.

" Не всі країни готові давати нам гроші. Деякі хочуть локалізувати виробництво у себе або хочуть партнерство, і їх можна зрозуміти", - сказала вона, додавши, що найбільш зацікавленими є країни, які мають спільний кордон із Росією.

Детальна законодавча рамка експорту військових технологій на сьогодні ще розробляється. В "Технологічних силах України" сказали, що найбільш бажаний варіант для бізнесу – це створення спільних підприємств з компаніями на території ЄС. Така форма дозволить забезпечити обмін технологіями, адже українським партнерам також потрібні європейські технології та досвід роботи в їх правовому полі. Партнерство значно пришвидшить сертифікацію продукції та запуск її виробництва в країнах Європи.

Фото: Найбільш ймовірним напрямком експорту української зброї стануть країни ЄС (Getty Images)

В асоціації вважають, що до переліку країн, які можуть отримати право на купівлю українських технологій, мають належати країни-підписанти безпекових угод. "Вони є нашими безумовними партнерами. Це не лише країни Заходу, туди, наприклад, входить Японія. Пул країн ширший, але пріоритет має бути на ЄС, бо ми прагнемо вступити в ЄС", - сказала керівник асоціації.

Катерина Михалко додала, що на сьогодні готується ряд законодавчих змін (вже є пакет зареєстрованих законопроектів), які мають створити умови для експорту технологій та продукції ОПК.

Підстав для відкриття оборонного експорту більше ніж достатньо. По-перше, українська зброя була випробувана в умовах реальної та сучасної війни, що робить її дуже цінною для країн-покупців. Як сказав в коментарі РБК-Україна виконавчий директор "Української ради зброярів" Ігор Федірко, наша продукція має лейбл battle-proven (англ. випробувана на полі бою), що на будь-яких виставках і бізнес-зустрічах викликає особливу увагу. За його словами, продукцією українського ОПК вже зацікавилися більше ста компаній із 25 країн світу .

Коментуючи заяву Зеленського, він сказав, що не йдеться про експорт технологій у прямому розумінні. "Це скоріше експорт виробничих потужностей, тобто передача технологій складання, без детальної передачі повної технологічної документації чи ключових ноу-хау. Технологія, як вона працює в комплексі, залишається у розпорядженні українських інженерів", - висловив своє бачення Ігор Федірко.

Фото: Українська зброя має значну перевагу, бо вона випробувана реальними бойовими умовами. Приклад САУ "Богдана" (Віталій Носач, РБК-Україна)

Генеральний директор приватної компанії "Українська бронетехніка", яка зокрема виробляє бронеавтомобілі та міномети, Владислав Бельбас сказав, що Україна має унікальний досвід використання найрізноманітнішої зброї. " Україна фактично переписує історію, руйнує військові доктрини та пише нові правила сучасної війни . І тому ми, наша армія і наша "оборонка" – безцінне джерело інформації для світу, який багато років розробляв зброю для парадів та складів", - прокоментував РБК-Україна Бельбас.

Важливим аргументом на користь відкриття можливості продажу зброї за кордон є обмеженість державного бюджету, тобто держава може викупити лише частину від того обсягу, який може виробляти вітчизняний ОПК .

Згідно з дослідженням "Технологічних сил України", у 2024 році 63% потужностей оборонних підприємств були не завантажені. Якби наші підприємства мали можливість продати цю продукцію за кордон, вони б отримали додаткові кошти на проведення досліджень, впровадження нових розробок та подальше масштабування виробництва.

"Експорт озброєння суттєво посилить фінансову стійкість українських виробників. Ціна нашої продукції за кордоном суттєво вища, тому виробники отримають додатковий ресурс для масштабування виробництва, розвитку R&D (англ. Research and Development – дослідження та розвиток - ред.), розширення технологічної бази та створення нових напрямів", - прокоментував РБК-Україна Ігор Федірко.

В приватній компанії Ukrspecsystems, яка виробляє безпілотники та допоміжне обладнання, сказали, що іноземці найбільш зацікавлені в українських розвідувальних та ударних дронах . Ця техніка є досить легкою для освоєння та здатна функціонувати у великих армійських системах. "Це і розвідка, і цілевказання, і коригування артилерії, і бойові місії тощо", - додали в компанії.

Фото: Топові позиції українського оборонного експорту обіцяють зайняти БПЛА (Getty Images)

На користь експорту також свідчить постійна загроза для виробничих потужностей в Україні від ударів з повітря. Із зростанням кількості російських безпілотників цей аргумент лише посилюється. "У світлі обстрілів території України, важливо мати резервні потужності, щоб зменшити безпекові ризики ", - пояснила Катерина Михалко.

Вона додала, що розгортання спільних підприємств українськими та європейськими оборонними компаніями відповідає політичному курсу на інтеграцію нашої країни в ЄС.

З початком повномасштабного вторгнення Україна припинила постачання зброї на міжнародний ринок. За даними Стокгольмського інституту вивчення проблем миру (SIPRI), у 2017-2021 роках Україна входила у 15 найбільших експортерів зброї. З початком війни, наша країна вимушено стала найбільшим імпортером військової продукції у світі. Контрольований експорт дасть можливість поступово відновити позиції України як виробника на міжнародному ринку зброї .

За словами Катерини Михалко, відкриття експорту позитивно вплине на забезпечення зброєю Сил оборони, оскільки defense-сектор отримає більше фінансового ресурсу, зможе масштабувати виробництво та знизити собівартість одиниці продукції. "За ті самі кошти компанія зможе продавати державі більше продукції", - сказала Михалко.

Державна служба експортного контролю має всі важелі для моніторингу виконання договорів виробника з державою, щоб не допустити ситуації, коли компанія не буде виконувати держзамовлення, а буде зосереджена на експорті. " Мова не йде про те, що все здадуть і продадуть . Мова йде про те, що це буде контрольований процес технологічного обміну між Україною та ЄС", - зазначила Катерина Михалко.

Владислав Бельбас додав, що згідно з нинішнім законодавством (коли експорту немає), виробник, який хоче щось продати назовні, спочатку повинен звернутися із запитами до всіх внутрішніх покупців (ЗСУ, СБУ, Нацгвардія тощо), отримати від них підтвердження про відсутність потреби і лише тоді йому можуть надати дозвіл на експорт.

Проте певні застереження та ризики щодо експорту мають місце. За словами Ігоря Федірко, ключовим викликом є гарантування того, щоб українські технології не потрапили до рук ворога. Треба мінімізувати можливість отримання Росією ноу-хау нашого ОПК через треті руки . Також варто врахувати, що ціни на одну і ту ж продукцію на західному ринку будуть вищими, ніж в контрактах з Міноборони. Цей фактор, вважають в "Українській раді зброярів", може стимулювати виробників більше звертати увагу на західні ринки.

"Це потребує державного врегулювання й чіткого визначення державного замовлення, щоб забезпечити баланс між внутрішніми потребами та експортом", - сказав Ігор Федірко.

В компанії Ukrspecsystems звернули увагу на необхідності захисту прав інтелектуальної власності українських виробників та створенні чіткої, прозорої системи видачі дозволів на експорт.

Фото: Важливо забезпечити захист прав інтелектуальної власності на українську продукцію. Приклад БПЛА Shark компанії Ukrspecsystems (Віталій Носач, РБК-Україна)

При запуску експортних операцій важливо врахувати ризик того, що наші партнери можуть сказати, що Україна просить допомогу, а сама намагається продавати зброю. За словами голови Всеукраїнського об'єднання організацій роботодавців авіаційної, космічної, ракетно-космічної, суднобудівної та інших наукових галузей ОПК Федерації роботодавців Ігоря Фоменко, це треба врахувати і доручити Міністерству закордонних справ сформувати і донести до партнерів позицію України: експортуватися буде лише надлишкова продукція, яку не може викупити держава або зброя, яка вже не використовується на фронті .

Відкриття експорту військових технологій – це лише перший крок, адже Україна зацікавлена у продажі виробів із високою доданою вартістю.

"Вітаючи рішення президента про експорт технологій, ми говоримо: а давайте все-таки ми повернемося до контрольованого відкриття експорту озброєнь ", - сказав в коментарі РБК-Україна голова Ради Федерації роботодавців України Дмитро Олійник. Він додав, що продаж готової продукції збільшить рівень завантаження ОПК.

Вже обговорювалися три можливі моделі такого експорту. Мова йшла про індивідуальне погодження кожного контракту Державною службою експортного контролю (діюча модель), дозвіл експортувати до 50% від обсягу контракту для Сил оборони та застосування експортного мита у розмірі 20%, яке буде перераховуватися до бюджету.

Компанія Ukrspecsystems підтримує можливість продажу за кордон до 50% від обсягу контрактів, укладених із Силами оборони . "Це компромісне і здорове рішення. Воно гарантує, що внутрішні потреби залишаються у пріоритеті, створює зрозумілу формулу для виробників та дозволяє отримати іноземні контракти", - сказали РБК-Україна в компанії.

Натомість нове мито посилює оподаткування та ризики тінізації, а нинішній формат погодження кожного контракту "має багато змінних, які можуть перетворити кожен кейс на рулетку".

Оскільки питання експорту підіймається вже давно і поки ще не вирішене, багато компаній прийняли рішення самостійно рухатися в Європу. Згідно з опитуванням "Технологічних сил України", яке було проведене у серпні 2024 року, 85% виробників сектору ОПК або думали, або вже здійснили релокацію за кордон , тобто відкрили там свої представництва або розгорнули виробництво.

Наприклад, компанія Ukrspecsystems ще у 2022 році відкрила офіс в Польщі та налагодила там виробництво багатоцільового безпілотника PD-2. Такий крок зменшив ризики атак і зробив компанію більш зрозумілою для співпраці із європейськими партнерами. Хоча сертифікація військової продукції в ЄС - досить складна справа, на європейському ринку є партнери, які готові сприяти отриманню необхідних дозволів. Відкриття бізнесу в Європі відкриває широкі можливості для українського виробника.

"Це й інтеграція наших компонентів у системи європейських виробників, і контрактне виробництво, і спільні розробки", - прокоментували РБК-Україна в Ukrspecsystems.

Фото: За відсутності можливості експорту, деякі компанії здійснили релокацію свого виробництва за кордон (Getty Images)

На думку Ігоря Фоменко, варто розрізняти коротко- і довгострокову релокацію українських оборонних підприємств. "Короткострокова релокація – це можливість залучити додаткові кошти для виготовлення озброєння, в тому числі для Сил оборони. В цілому, це не погана історія", - сказав він в коментарі РБК-Україна.

Якщо релокація має довгостроковий характер, Україна втрачає контроль над підприємствами, технологіями, виїжджають фахівці. За словами Ігоря Фоменко, дозвіл на експорт має знизити ймовірність такого сценарію.

З початку повномасштабного вторгнення в Україну, Росія не зупинила експорт зброї , хоча й суттєво втратила позиції на міжнародному ринку. Згідно із звітом Стокгольмського інституту вивчення проблем миру (SIPRI), у 2020-2024 роках Росія посіла третє місце у світі за експортом зброї, її частка на світовому ринку склала 7,8% (перше місце посідають США, друге – Франція). У порівнянні із 2015-2019 роками, частка країни-агресора зменшилася у 2,7 рази, проте російську зброю продовжують купувати країни Азії, Океанії, Африки, Близького Сходу, а також Білорусь, Вірменія та Сербія.

З офіційного Telegram-каналу російської держкомпанії "Рособоронекспорт", можна дізнатися, що її представники відвідують виставки в таких країнах як Перу, В'єтнам, Ірак, Об'єднані Арабські Емірати. У 2024 році портфель контрактів на продаж зброї Росією складав 55 млрд доларів. "Навіть, якщо вони прибрехали, це досить багато . Публічно, вони декларують, що експорт продовжується, у них працює міжнародна співпраця", - прокоментувала виданню Катерина Михалко.

Напрямком українського експорту зброї має стати західний світ. До "чорного списку" потраплять партнери Росії. Проте, за словами Михалко, є ряд країн, де може виникнути конкуренція між українськими та російськими розробками. Це можуть бути країни Близького Сходу, які за даними SIPRI, входять до числа найбільших імпортерів зброї у світі.

На сьогодні перед державою стоїть завдання розробити прозору і зрозумілу модель експорту військових технологій. Ця модель має забезпечувати захист прав інтелектуальної власності українських виробників та сприяти розширенню можливостей їх бізнесу. Перед дипломатичним корпусом стоїть завдання – пояснити багатьом зовнішнім стейкхолдерам, чому Україна продовжує потребувати грошей та зброї, навіть в умовах відкриття оборонного експорту.