Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Родіона Пустового. 

Боронячи рідну землю від загарбників, 12 червня 2025 року під час наступальної операції загинув український воїн і спортсмен Родіон Пустовий. Йому було 27 років. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Львівську міську раду та Спортивний комітет України. 

Родіон Пустовий народився 1 липня 1999 року у Львові. До війни Родіон був спортсменом. Грав у водне поло на позиції воротаря, представляв Львівський професійний коледж спорту. Був кандидатом у майстри спорту, неодноразовим чемпіоном України.

Закінчив Львівське державне училище фізичної культури, а згодом – Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені Степана Ґжицького, де здобув фах санітарного інспектора.

У 2024 році він добровольцем став на захист України – вступив до лав тактичної групи «Реванш» Головного управління розвідки Міноборони України. Служив розвідником-штурмовиком, командував розвідувальним відділенням.

У складі «Реваншу» Родіон пройшов Південно-Слобожанський, Запорізький та Донецький напрямки. Брав участь у бойових виходах, штурмах, засідках. Під час виконання найрізноманітніших завдань ліквідував не менше семи російських окупантів – і це лише у стрілецьких боях.

Побратими згадують: «Командир розвідувального відділення «Джин» – завжди ініціативний і готовий виконати найскладніші завдання. Засідка або агресивний штурм – Родіон був підготовлений до всього. Його холодний розум і смілива вдача, дозволяли йому легко перемикатися між плануванням і безпосередньою участю в бою».

Під час одного з таких бойових завдань Родіон дістав важке поранення. Врятувати його не вдалося.

Прощання з бійцем відбулося 2 липня 2025 року у Львові. Поховали воїна на Личаківському кладовищі, на полі Почесних поховань новітніх Героїв.

У Родіона Пустового залишилися мати, батько, брат, племінник та бабуся. 

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.