Українська металургія – найбільший постраждалий сектор від повноцінного впровадження механізму транскордонного вуглецевого коригування (CBAM), який Європейський Союз запускає з 2026 року. Про це заявив директор аналітичного центру GMK Center, голова Комітету сталого розвитку Європейської бізнес-асоціації Станіслав Зінченко. 

За його словами, український метал, зокрема чавун і сталь, потрапляє під пряме регулювання механізму, що вже в перший рік може спричинити втрату сотень мільйонів доларів.

«У перший рік, наприклад, повноцінного впровадження CBAM, український експорт чавуну, сталі може зіткнутися з необхідністю виплат на суму десь 300–350 мільйонів доларів, тобто Україна втратить експортні надходження в такому розмірі вже у 2026-му році від сталевої індустрії», – наголосив Зінченко.

Він зазначив, що ця проблема має довгостроковий характер, і її вплив з часом лише посилюватиметься.

«І в перспективі 2030-го року CBAM може зробити неконкурентоздатним український експорт цементу, добрив, чавуну, прокату. І це дуже-дуже велика проблема. Вона не проблема на один день. Це довгострокова проблема, стратегічна проблема для української економіки та українського експорту», – підкреслив експерт.

Раніше, Геннадій Рябцев, експерт з енергетичних питань, директор спеціальних проєктів у Науково-технічному центрі «Психея» заявив, що українська промисловість не зможе вчасно адаптуватися до запровадження вуглецевого мита ЄС (CBAM), яке набуде чинності вже з 2026 року.