Чи справді є шкода для здоров'я внаслідок частих ракетних і дронових атак, чи можуть вони спричинити онкологічні захворювання та як себе убезпечити від впливу шкідливих речовин для Еспресо пояснив експерт з екологічної безпеки, доцент Українського державного університету науки і технологій Максим Сорока. Чи стаються викиди токсичних речовин у повітря після вибухів"За ці понад три роки дослідники, які займаються цією темою, так і не виявили жодного підтвердженого випадку, коли саме від вибуху в атмосферне повітря потрапляють забруднюючі речовини", – пояснює Максим Сорока.Проте, за його словами, існує надзвичайно суттєвий нюанс – основна небезпека для забруднення повітря не в самому вибуху, а у вторинних ефектах, зокрема пожежах, які виникають після ураження."Наприклад, дрон потрапляє і вибухає в приміщенні з великою кількістю пластику. Або стіни будинку були утеплені легкозаймистими полімерними матеріалами, як-от полістирол. Або інший випадок був на Сході України, де бомба влучила у будинок 1950-х років, а при його будівництві ще застосовувалися матеріали з азбестом. Це вже приклади вторинного забруднення. Тому, під час вибухів дронів, ракет і т.д. загрозливо для здоров'я може бути те, що пов'язано з вторинними забрудненнями", – зауважує Сорока.Забруднення в зоні бойових дій і в містахЯк зафіксовано дослідниками, які безпосередньо працюють близько до лінії зіткнення, на полях, лісосмугах, поруч із лінією фронту, жодного суттєвого забруднення не відбувається. Натомість у містах – Києві, Харкові, Запоріжжі, Сумах – вплив залежить від того, куди саме стався "приліт" і чи виникла пожежа після вибуху."Найбільша кількість забруднюючих речовин виділяється саме під час горіння", – пояснює експерт.У Запоріжжі у 2022 році команда Сороки проводила дослідження, щоб розвінчати панічні міфи. Науковець розповідає: якщо після влучання немає істотної пожежі,  то утворюється лише первинна хмара пилу. Вона складається з уламків будівельних матеріалів і здебільшого не є токсичною."Пил крупнодисперсний, швидко осідає, його хмари розсіюються на відстані до кілометра і зазвичай зникають за три години. Щодо наслідків для здоров'я, які можуть бути – не треба дихати цим, доки пил не осяде. Ще раніше ми давали рекомендацію населенню: якщо бачите, що у вашому регіоні є ця хмара пилу – не панікуйте. Три години перечекати, а потім зробіть вологе прибирання", – зазначає науковець.фото: reutersРекомендації після обстрілуЕксперт радить населенню не панікувати при появі пилової хмари, залишатися у приміщенні принаймні три години, а після цього зробити вологе прибирання."Ця пилюка, і всі токсичні речовини в тому числі осіли. Також осіли у вашому помешканні, на поверхні меблів. Щоб не створювати вторинне забруднення просто зробіть вологе прибирання. Насправді вологе прибирання – дуже важлива  рекомендація. Навіть є рекомендація – після кожної такої ночі обстрілів РФ помити житло, тим більше, що зараз всюди відчинені вікна", –  підкреслює експерт.Він також додає, що варто дотримуватись порад місцевої влади та екологічних служб. "Не виходити з дому, обмежити перебування на вулиці, за потреби одягати захисну маску, або ж після великої руйнації будинків одягнути маску, яка захищає від пилу. Ті рекомендації, які надають органи управління якістю повітря, або місцеві екологічні органи, дарма населення їх ігнорує. Насправді вони дуже чітко придумані. І навіть, якими безглуздими вони б вам не здавались, їх потрібно дотримуватись".Крім того, науковець підкреслює й  інше –  шкідливість від продуктів горіння, внаслідок влучань. "Найбільший такий випадок, де були наслідки після ракетної атаки – в Харкові, коли горів ринок Барабашово. Це був найгірший за всі три роки історії спостережень день по якості повітря. І це, по факту, пов'язано з війною", – розповів Максим Сорока.У Києві, каже, ситуація краща. Завдяки швидкій роботі рятувальників пожежі гасять оперативно, а отже, забруднення триває недовго. Зазвичай – від 3 до 5 годин."Горять не лише будівлі, а й велика кількість полімерів у торгово-офісних приміщеннях. На згарищах ми фіксуємо багато органічних сполук: альдегіди, кетони, кислоти, бензолові похідні, феноли – усе це продукти горіння пластику", – пояснює науковець.Ці складові варіюються залежно від регіону. У Чернігівській області, де багато дерев’яних історичних будівель, під час обстрілів викиди мали інший хімічний склад.Ризик розвитку хронічних захворювань, онкології, астма, порушення імунітетузруйнований будинок в Києві, фото: reutersУкраїнці бояться, що через часті атаки і шкідливі речовини у повітрі у них можуть розвинутись хронічні хвороби та онкологічні захворювання. Однак, пояснює науковець, це швидше панічні настрої, які не мають наукового підтвердження."Це маніпуляція. Давайте все ж таки спиратися на факти. Для формування хронічних ефектів, потрібен довготривалий вплив. А довготривалий вплив формується не цими короткостроковими подіями, які впливають на якість повітря, а тим, чим ми дихаємо від народження. І в цьому сенсі зв'язок між веденням воєнних дій і ризиками раптової астми, захворювань верхніх і середніх дихальних шляхів, серцево-судинних захворювань з повітрям не пов'язані, немає цієї кореляції. Нема таких наукових фактів. До слова, про це йдеться в останньому річному аналізі Центру громадського здоров'я України", – стверджує Сорока.Однак існують короткострокові ефекти, так звані рефлекторні реакції."Всесвітня організація охорони здоров’я виділяє вразливі групи. Люди з астмою, серцево-судинними проблемами, ті, хто переніс COVID-19 із ускладненнями, діти до 8 років, особи похилого віку, військові на реабілітації. Для них якраз навіть такі незначні і короткотривалі зміни в якості повітря можуть викликати сильну рефлекторну реакцію, яка вже буде ускладнювати повсякденне життя", – каже експерт.Медики вже фіксували такі випадки, зокрема у Дніпрі та на Харківщині. Наприклад, у дітей, які з народження хворіють на астму, після обстрілів з’являлися бронхолегеневі ускладнення."Загалом в цій темі насправді більше хайпу, аніж "по суті". Я завжди даю головну рекомендацію, якщо ви відчуваєте погіршення вашого здоров'я – не соромтесь, зверніться до сімейного лікаря. А наші сімейні лікарі за ці роки пройшли чимало курсів підвищення кваліфікації. Вони чітко знають, що роблять", –  радить Сорока.