Румунія лідирує у рейтингу міграції серед країн Європейського союзу: 3,1 млн громадян Румунії, що становить 16,3% населення, влаштувалися в інших державах-членах ЄС, що еквівалентно спустошенню великих міст. Будинки румунів порожніють, а громадяни не поспішають приймати рішення про повернення. Про це пише «Главком» із посиланням на  Ziarul Financiar.

Нещодавно опублікована Європейським парламентом інфографіка показує, що за цим показником Румунія випереджає країни, вже визнані лідерами масової міграції, такі як Хорватія, де 15% громадян працюють і живуть за кордоном, Болгарія – 11,7% або Португалія – 9,2%.

«З огляду на те, що не вживаються жодних суттєвих кроків для зменшення корупції, незважаючи на порожні будинки, побудовані за гроші мігрантів у Румунії, і їх планами повернення поки що важко. У нас найчисленніша діаспора серед країн Європейського союзу, і головне гасло тих, хто виїхав, щодо повернення додому – «зачекаємо та побачимо», – пояснив соціолог Думітру Санду, якого цитує Ziarul Financiar.

Соціолог пояснив, що багато румунів, які виїхали за кордон, побудували будинки в Румунії, маючи намір повернутися, але відсутність прогресу в таких ключових галузях, як охорона здоров'я, освіта та управління, змушує їх залишатися в країні, очікуючи явних сигналів про те, що ситуація змінюється на краще.

Щоб зрозуміти цей вплив, соціологи навели приклад Бухарест, Клуж-Напока, Ясси, Констанца і Тімішоара. Якби вони повністю спорожніли, це було б еквівалентно 3,1 млн. румунів, які проживають за кордоном.

На протилежному боці рейтингу є країни з найнижчим рівнем міграції: Німеччина, Франція, Швеція та Данія. Щонайменше 1% громадян кожної з цих країн проживають в інших країнах Європейського Союзу. Ці відмінності посилюють економічний та соціальний розрив між Сходом та Заходом.

За даними Євростату явище міграції залишається прямим наслідком криз, що повторюються: економічної кризи 2009–2013 років, пандемії та відсутності внутрішніх реформ у державах Східної Європи.

До слова, уряд Данії у понеділок, 30 червня 2025 року, запропонував полегшити бізнесу доступ до іноземної робочої сили, дещо послабивши традиційно жорсткі імміграційні обмеження.