• 1 •

РФ ускладнює повернення іноземного бізнесу через опціони. 

• Влада Росії значно обмежила умови, за яких іноземні інвестори можуть реалізувати право на повернення в активи на російському ринку за опціонними угодами.
• Міністерство економічного розвитку РФ розробило перелік із восьми критеріїв, які мають виконуватися одночасно.  Серед вимог – укладення опціону саме у 2022 році, відсутність необхідності отримання спеціального дозволу урядової комісії на відчуження активів, а також діяльність компанії в сфері, що підлягає федеральному санітарно-епідеміологічному контролю. 
• Втім, перелік не є вичерпним: він може бути змінений указом президента, що створює додаткову правову невизначеність для іноземних компаній, які залишили російський ринок після початку повномасштабного вторгнення в Україну. 
• Остаточне рішення щодо права реалізувати опціон прийматиме Арбітражний суд Московської області – саме він визначатиме, чи зберігається у інвестора можливість повернути контроль над активами. 
• Цей крок означає посилення державного контролю над процедурами повернення іноземного капіталу, і водночас створює додаткові ризики для бізнесу, що розглядає варіанти виходу з російських угод або повернення до активів, проданих за політичним тиском.

• 2 •

З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну цивільна авіація РФ стала фактично заручницею війни – лише за перші пів року 2025 року російські аеропорти щонайменше 455 разів закривалися через роботу систем протиповітряної оборони. 

• Це понад 75% усіх випадків із 2022 року. Загалом за 3,5 роки – не менше 604 інцидентів із призупиненням роботи аеропортів, а майже половина з них (287 випадків) припала лише на період із 1 травня по 9 липня 2025-го. У середньому один інцидент трапляється раз на два дні, а закриття триває понад три години. 
• Найгостріша ситуація склалася в липні: із 5 по 7 число – справжній авіаційний колапс, коли було перенаправлено 88 рейсів, затримано майже 1900 і скасовано близько 500.
• Понад 400 тисяч пасажирів могли постраждати лише за ці три дні.  російська влада не публікує повної статистики: Росавіація обмежується уривчастими повідомленнями, а відкриті дані збирають журналісти та аналітики.
• Згідно з їхніми підрахунками, з 2022 року щонайменше 1200 рейсів були змушені змінити маршрут через ППО, з них 736 – у 2025 році.  Ці збої свідчать про зростаючу вразливість тилових регіонів РФ та нестабільність внутрішньої інфраструктури на фоні війни.
• Авіасполучення дедалі частіше страждає не лише від міжнародних санкцій, а й від загроз у самому повітряному просторі Росії.

• 3 •

Російська вугільна галузь продовжує занурюватися в системну кризу: за офіційними даними Міненерго РФ, понад чверть вугледобувних підприємств опинилися на межі фінансового колапсу.

• Із 179 шахт і розрізів, які діяли на початку 2024 року, вже 51 – тобто майже 30% – перебувають у так званій «червоній зоні», тобто зупинені або близькі до повної зупинки. 
• Причинами обвалу названо втрату ключових європейських ринків збуту після початку повномасштабної війни проти України, а також посилення міжнародних санкцій. 
• В умовах падіння попиту з боку Китаю, зростаючої конкуренції на азійських ринках та логістичних труднощів на Далекому Сході багато російських підприємств не витримують фінансового навантаження.
• Також дедалі більше компаній стикаються з проблемами кредитування, падінням інвестицій і відтоком кваліфікованих кадрів.
• Це черговий індикатор глибокої структурної деградації російської сировинної моделі, яка раніше забезпечувала валютні надходження, але тепер, під тиском санкцій, геополітичної ізоляції та втрати ринків, стрімко втрачає життєздатність. 

• 4 •

Російський фондовий ринок зреагував зростанням на «паузу» Трампа щодо санкцій – інвестори радіють затримці тиску на РФ. 

• Рішення Дональда Трампа дати кремлю ще 50 днів на припинення війни в Україні спровокувало різке зростання котирувань на Московській біржі. Індекс Мосбіржі зріс на 2,73% – найпотужніше денне зростання з травня, що ринок сприйняв як сигнал зменшення ризику нових жорстких санкцій США. 
• Акції ключових російських корпорацій, зокрема «Газпрому», «Роснафти», «Сбєрбанку» та «Лукойлу», зросли на 3–5%, а «Норнікель» – майже на 7,5%. Інвестори зреагували на відсутність обіцяного «удару кувалдою» – санкцій із митом у 500%, які раніше анонсували республіканці. 
• Фінансові кола РФ сприйняли затримку нових санкцій як шанс на збереження статус-кво в 6експорті нафти та фінансуванні держкомпаній. 
• Зростання російських акцій на тлі війни й затягування рішень Заходу ще раз демонструє, що фінансові ринки РФ чутливо реагують не лише на військові події, а й на політичні сигнали, зокрема – слабкість або нерішучість санкційної політики.

• 5 •

Ціни на нафту продовжують падати, оскільки ринки не вірять у рішучість адміністрації Трампа справді запровадити масштабні обмеження на російську нафту. 

• Brent опустилася нижче $69, а WTI – до $67 за барель. Це вже друге поспіль зниження – інвестори сумніваються, що загроза 100% тарифів і вторинних санкцій проти Індії та Китаю реалізується на практиці. І хоча США підвищують військову підтримку України, реальних кроків щодо посилення санкцій наразі немає. 
• Експерти ING вважають, що ринок у найближчій перспективі виглядає стабільним, але вже з четвертого кварталу очікується послаблення через перенасичення пропозиції.
• Навіть прогнози Goldman Sachs свідчать про довгострокову тенденцію зниження – $66 на поточне півріччя, але $56 у 2026 році. Водночас Китай демонструє найвищий рівень переробки сирої нафти з вересня 2023-го – понад 15,2 млн барелів на день.
• Це означає, що попит із боку Китаю, головного покупця російської нафти, залишається міцним, попри загрози Вашингтона. Трейдери не бачать причин очікувати суттєві перебої в експорті енергоресурсів із РФ – принаймні доти, поки слова не підкріплюються санкційними діями.
• Таким чином, кремль продовжує отримувати валютні надходження за нафту, зокрема від Китаю та Індії, а гучні заяви Трампа наразі грають більше на внутрішню аудиторію, ніж на зміну глобальної енергетичної динаміки.

• 6 •

Європейські ціни на природний газ дещо знизилися, попри гучні заяви Дональда Трампа про можливість запровадження жорстких тарифів проти покупців російського палива. 

• Ринки продемонстрували стриману реакцію, оцінюючи ці погрози як політичний тиск, а не безпосередню торгову загрозу.  Трейдери не вважають, що ініціатива Трампа – зокрема, вторинні санкції або 100% тарифи на покупців російських енергоносіїв – негайно призведе до серйозних перебоїв в експорті з Росії.
• Сама заява, в якій ідеться про 50-денний термін для досягнення угоди між Москвою та Києвом, фактично відтерміновує будь-які реальні наслідки. Це й знизило спекулятивний тиск на ринок. 
• Учасники ринку більше зосереджені на фундаментальних факторах: рівні запасів у ЄС, погодних умовах та азійському попиті. На фоні аномальної спеки в Азії зріс попит на ЗПГ, що активізувало конкуренцію за ресурси, але поки не призвело до паніки. Європейський імпорт ЗПГ минулого тижня навіть дещо зменшився, хоча загальний обсяг залишається вищим за показники 2024 року. 
• Ф'ючерси на голландський газ (TTF) торгуються поблизу €35/MWh – це помірний рівень, який не сигналізує про нестачу. Тим не менш, ризик залишаються: якщо санкційний тиск посилиться і справді вдарить по потоках з Росії до Азії, це може вплинути на доступність ЗПГ у Європі вже ближче до опалювального сезону.

• 7 •

США постачатимуть НАТО озброєння на $10 млрд для подальшої передачі Україні.

• Сполучені Штати передадуть партнерам по НАТО першу партію озброєнь на суму $10 мільярдів у межах нової схеми військової допомоги Україні.
• До поставок увійдуть ракети, системи ППО та артилерійські боєприпаси, включно з далекобійними засобами, здатними завдавати ударів у глибокому тилу Росії. 
• Йдеться про продаж країнам НАТО ракет малої й середньої дальності, снарядів до гаубиць та ракет «повітря-повітря», які потім будуть передані Україні. Такий механізм дозволяє уникнути прямої передачі озброєння з боку США
• Збройним силам України, що відповідає політичній лінії Дональда Трампа – формально не розширювати американську участь у війні, але фактично зберігати військову підтримку. 
• Оголошена схема надає Україні критично необхідне озброєння в обхід бюрократичних обмежень і внутрішньополітичної риторики, зберігаючи тиск на Росію в умовах тривалої війни.
• Паралельно Трамп демонструє союзникам здатність мобілізувати ресурси НАТО, водночас знижуючи прямий політичний ризик для себе.

• 8 •

Сенат відклав розгляд пакету санкцій проти партнерів Росії після заяви Трампа. 

• Лідер більшості Джон Тун заявив, що призупиняє просування законопроєкту:  «Президент, схоже, планує реалізувати частину кроків самостійно. Якщо вирішить, що законопроєкт посилить його позиції, ми будемо готові діяти». 
• У понеділок Трамп пригрозив запровадити до 100% «вторинні тарифи» проти країн, які торгують з Росією. Сенатський проєкт передбачає 500% мита для Китаю, Індії та Бразилії.

• 9 •

ЄС розкритикував Трампа за «надто довгий» ультиматум Росії – Каллас: кожен день коштує життів. 

• Верховна представниця ЄС із зовнішніх справ Кая Каллас заявила, що наданий Дональдом Трампом 50-денний ультиматум Росії – надто тривалий термін, враховуючи щоденні воєнні злочини Кремля в Україні. 
• «50 днів – це дуже довго, якщо врахувати, що вони щодня вбивають невинних цивільних», – наголосила Каллас, розкритикувавши надмірну поблажливість у підході Вашингтона до москви. 
• Водночас вона позитивно оцінила зміну тону з боку Трампа, який останнім часом демонструє більш жорстку позицію щодо кремля. «Це дуже позитивно», – зазначила глава європейської дипломатії. 
• ЄС вчергове наголошує: зволікання Заходу лише посилює безкарність російського режиму та затягує завершення війни. На тлі щоденних атак РФ на українські міста та цивільну інфраструктуру дипломатичні сигнали без швидких дій втрачають свою ефективність.