12 липня на ставку в селищі Новопокровка Дніпровського району Дніпропетровської області було зафіксовано масову загибель риби. Про інцидент повідомили у департаменті екології та природних ресурсів Дніпропетровської ОДА. Місцеві жителі в соцмережах почали бити на сполох: за даними очевидців, лише за один день у громаді зібрали близько п’яти тонн мертвої риби. Причини та наслідки екологічного лиха в коментарі «Главкому» пояснив іхтіолог, проректор з наукової роботи ДНУ ім О. Гончара.

Новопокровка розташована біля верхів’я річки Комишувата Сура. У межах селища – велика загата, протікає струмок, що влітку часто пересихає. Такі гідрологічні особливості створюють вразливу екосистему, особливо в умовах екстремальної спеки.

Загибель риби зафіксував Дніпропетровський рибоохоронний патруль, до обстеження також долучилися представники Новопокровської територіальної громади. За результатами обстеження водойми, фахівці департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської ОДА повідомили про втрату переважно таких видів, як сазан та карась сріблястий. При цьому, ознак зовнішнього втручання або скиду стічних вод не виявлено, що свідчить про природний характер загибелі риби. 

Причини такого масового явища прокоментував Олег Маренков: «Масовий мор риби в Новопокровці – це приклад комбінованого стресу для водної екосистеми: вплив високої температури, дефіцит кисню та евтрофікація. Подібних випадків буде більше в умовах змін клімату, глобального потепління, втрат водних ресурсів, тож потрібні системні заходи моніторингу, прогнозування та аерації».

За словами іхтіолога, критична температура води +37 °C є смертельною для багатьох видів прісноводної риби, зокрема білого амура, щуки, бичків, коропа та навіть витривалого карася. При таких показниках різко падає розчинність кисню у воді, а цвітіння синьо-зелених водоростей лише погіршує ситуацію.

«У воді при +37 °C розчинність кисню критично знижується нижче порогу виживання більшості видів. Якщо ще й відбувається цвітіння водоростей – рівень кисню може падати до 1–2 мг/л або навіть до нуля вночі, бо саме тоді водорості починають дихати й споживати кисень», – додав Олег Маренков.

Фахівець вважає, що уникнути подібного лиха було можливо за умови попередньої підготовки: «Своєчасна аерація води – використання помп, фонтанів, аераторів – могла б запобігти загибелі. Але ці заходи потрібно впроваджувати завчасно, разом із постійним моніторингом стану водойми», – наголосив іхтіолог.

Він також підкреслив важливість очищення дна водойм від органічних відкладень, що сприяють «задусі», а також застосування біопрепаратів та негашеного вапна для зменшення розростання водоростей: «Треба проводити моніторинг температури, рН, кисню та хлорофілу-а у воді, особливо щоденно у спекотні періоди. Найпростіше – це проводити аерацію за допомогою моторних човнів, щоб збагачувати киснем воду, але це дуже примітивний захід». 

Крім екологічного, масовий мор риби несе потенційну небезпеку для здоров’я мешканців.

«Запах аміаку та сірководню – це продукти розкладу білків риби. Вони можуть викликати нудоту, головний біль, подразнення слизових. А токсини синьо-зелених водоростей – це ще й гепатотоксичні та невротоксичні речовини, які можуть поширюватися повітрям. Особливо це небезпечно для дітей, людей із хворобами печінки, алергіків», – застерігає іхтіолог.

Фахівець підкреслив, що відновлення водойми може тривати від кількох тижнів до кількох років, залежно від вжитих заходів. Без штучного зариблення популяція риб може поновитися лише через два-чотири роки.

«Відновлення чисельності риб, що загинули, відбувається повільно: у разі природного відновлення, без штучного зариблення, на це може піти від двох до чотирьох років за умови, що залишилося репродуктивне ядро популяції, тобто кількості статевозрілих риб, які здатні розмножитися – і це вже лише навесні під час нересту. Якщо ж проводиться планомірне зариблення, рибопродуктивність водойми може частково відновитися вже за один-два роки», – зазначив Олег Маренков.

Він додав, що повне екологічне відновлення можливе лише за умови усунення причин катастрофи – відновлення повноводності водойми, регулювання рівневого режиму, зменшення надлишкового цвітіння водоростей, зниження температурного навантаження, наприклад затіненням водойми, та впровадження постійної системи моніторингу якості води та аерації.

Раніше «Главком» повідомляв, що клімат в Україні змінюється – літо стає спекотнішим, зима теплішою та малосніжною, а опадів меншає. Як наслідок, змінюється видовий склад риб, а деякі аборигенні види прісноводних зникають. Види, які краще переносять тепло, поступово поширюються на північ країни. 

Також «Главком» інформував, що науковці виявили цікавий факт про рибу, яка водиться у Чорнобильській зоні. Іхтіологи провели дослідження фауни, під час якого виявилося що екосистеми, які існують без втручання людини, захищають своє біорізноманіття.