Діячам літературних кіл дуже важко визнати імперськість російської культури. Це викликає внутрішній супротив навіть у тих, хто перебуває в опозиції до нинішньої влади у Москві. Про це «Главкому» розповіла головна наукова співробітниця Інституту літератури імені Шевченка НАН України Тамара Гундорова, яка нині викладає курс української літератури у престижних іноземних університетах.

Літературознавиця відокремлює «сприйняття класики» і «дискусії з сучасними російськими літераторами». Класику, вважає вона, варто перечитувати, ре-інтерпретувати й, за можливості, «знімати з п’єдесталу». А ось на сучасних російських авторів падає відповідальність за те, що відбувається, бо нинішня російська культура не існує поза розв’язаної Росією імперської війни проти України.

«Визнати імперськість російської культури, мабуть, найтяжче для діячів росліту, навіть тим, хто в опозиції до нинішньої Росії», – наголошує Тамара Гундорова.

Вона підкреслює, що російські автори презентують не лише самих себе, вони вписані в символічні зв’язки та контексти, бо культура для Росії вже давно є справою державною і політичною. Тому навіть канселінг російської культури й відмова брати участь у дискусіях з російськими представниками – це також про силу, зазначила викладачка української літератури.

«Я хочу нагадати одну дуже показову історію. У 1896 році Леся Українка написала відкритого листа-звернення до французьких інтелектуалів під назвою «Голос однієї російської ув’язненої». У ньому вона назвала Росію «в’язницею поетів» і звернулася до французьких літераторів, які прийшли вітати у Версаль щойно коронованого російського царя Ніколая Другого після жахливої масової давки на Ходинському полі. «Ганьба лицемірній лірі, улесливі струни якої наповняли акордами зали Версаля», – заявила вона. Підписавшись «однією російською ув’язненою», Леся Українка нагадала про становище підневільних народів і брак свободи в Росії», – зазначила Тамара Гундорова, додавши, що протести проти тиранії, воєн і злочинів проти людства є великою традицією всіх пригноблених націй.

Докторка філологічних наук у розмові з «Главкомом» зауважила, що нині голоси українських авторів звучать значно сильніше, зросла та стала видимою присутність української культури в сучасному світі, маючи на увазі участь у фестивалях, публічних дискусіях, концертах, виставах тощо. Окрім того, величезну роботу в Сполучених Штатах здійснює Український інститут, який займається культурною дипломатією, розширює коло спілкування, формує нові зв’язки. Провадить значну роботу з координації участі українських авторів у міжнародних культурних акціях й організація ПЕН-Україна, яка співпрацює з різними місцевими осередками та центральним бюро в Нью-Йорку.

«Особисте знайомство і підтримка відомих авторів, як, наприклад, Салмана Рушді, багато важить при цьому», – підкреслила культурологиня.

Вона також розповіла, що для українських авторів американські колеги навіть організовували тури по США, включно з виступами в провідних університетах. Як академічний вчений і професорка Тамара Гундорова також бере участь в таких українознавчих програмах, викладаючи українську літературу на запрошення Принстонського та Гарвардського університетів. Кожного семестру вона знайомить студентів з 20-30 творами української літератури й після вивчення уривків у них виникає бажання прочитати твори повністю, тому роль навчальних закладів у поширенні української літератури на Заході значна.

Водночас, констатує професорка, в американських книгарнях не часто можна побачити твори українських письменників, оскільки переклади не часто публікуються у престижних видавництвах. До того ж каже експерт, нові переклади не завжди є найкращими, а одиничні авторські виступи й тури не можуть змінити цілу ситуацію.

Нагадаємо, 95-річна поетеса, письменниця та дисидентка Ліна Костенко вперше за тривалий час дала інтерв’ю. Вона висловилась про війну, гідність українців, важливі моменти зі свого життя та розповіла про новий історичний роман, над яким зараз працює.

«Главком» також писав про безстрокову акцію «Позбудься зайвого – обери своє!». Видавництво «Ранок» спільно з мережею книгарень Alpaca допомагає українцям обміняти старі російськомовні книги на нові україномовні видання.