Типова радянська забудова в Україні розрахована на землетруси до 5 балів за шкалою Ріхтера, тоді як сучасні житлові будинки мають витримувати 6-7 балів. Проте ця система не враховує усіх ризиків, адже сейсмічна активність у межах навіть одного району може суттєво відрізнятися.

Про це в інтерв'ю РБК-Україна розповів доктор фізико-математичних наук, провідний науковий співробітник Інституту геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України Дмитро Гринь .

За словами Гриня, в Україні нині діють сучасні будівельні норми, які передбачають три класи відповідальності споруд: СС1, СС2 і СС3. Найвищий рівень вимог - для об’єктів із великим скупченням людей, критичної інфраструктури чи промисловості. Однак навіть ці стандарти потребують оновлення.

"У нас велика територія належить до однієї сейсмічної зони, але це не зовсім правильно. На відстані в 500 метрів може бути зовсім інша сейсмічна картина через відмінності в геології чи гідрології. Потрібно проводити спеціальні вишукувальні роботи для кожного конкретного об'єкта, особливо для СС3", - пояснює Гринь.

При цьому він наголошує, що до 2004 року діяли ще радянські норми. При них будинки могли витримувати землетруси до 5 балів. Відповідно, радянська забудова вже не відповідає сучасним українським вимогам будівництва.

"При сильних землетрусах йде руйнівна хвиля, тобто шокова, яка призводить до пошкоджень. Але ще є ефект накопичення, коли є один слабенький землетрус, потім другий, третій. При цьому відбуваються коливання споруди. Під впливом землетрусів ослаблюються з’єднання у конструкціях, споруда "втомлюється" і стає небезпечною", - каже експерт. 

Також Гринь зазначає, що окреме питання виникає щодо об'єктів інфраструктури. Радянська забудова вже "втомлена" і вона може не витримати сильних землетрусів. Однак, якщо йдеться про атомні електростанції, то там проводиться сейсмічний моніторинг, який додатково оцінює ці ризики. 

Сучасне сейсмічне районування України, клас відповідальності СС3. Синім позначено райони, де житлова забудова розрахована на землетрус 5 балів, зеленим - 6, жовтим - 7, рожевим - 8, помаранчевим - 9, червоним - 10 (фото: Вікіпедія)

Україна вважається відносно безпечною з точки зору сейсмічної активності. Близько третини території країни розташовані на Українському кристалічному щиті - одному з найдавніших геологічних утворень Європи.

"Цей масив має монолітну структуру, а тому в ньому відсутні активні тектонічні розломи. Основна частина землетрусів, які відчуваються на території України, надходять із зони Вранча в Румунії - одного з найактивніших сейсмічних регіонів Європи. Вона знаходиться приблизно за 110 км від нашого кордону. Там на місці стику Карпатських гір, на глибинах до 190 км виникають підземні поштовхи", - пояснює науковець. 

Також сейсмічно активними регіонами є Крим, частини Одеської, Чернівецької, Вінницької, Кіровоградської, Львівської та Тернопільської областей і Карпати. 

Торік в Україні зафіксували 9 невеликих землетрусів. Загалом протягом останніх 100 років найбільш руйнівним став землетрус 1927 року у Криму, тоді 70% Ялти було зруйновано.

Раніше ми писали про те, що у неділю, 13 липня, у Чернівецькій області стався землетрус магнітудою 2,6. Його зафіксували о 11:46:10 поблизу селища Конятин на Буковині. Джерело землетрусу знаходилося на глибині 3 кілометрів.

Читайте також про те, що 1 лютого, жителі Полтави у соцмережах повідомляли про відчутні поштовхи на верхніх поверхах будинків. У Головному центрі спеціального контролю підтвердили, що під Полтавою стався землетрус магнітудою 3,67 бала.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.