Рада підтримала законопроєкт про нові строки для стратегічного планування: що він змінює

Парламент підтримав у першому читанні законопроєкт №13437 щодо перенесення та уточнення строків обовʼязків для громад комплексних планів просторового розвитку (ППР). За проголосували 238 народних депутатів.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на голову комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, голову партії "Слуга народу" Олену Шуляк.
За її словами, нагальність цього кроку зумовлена тим, що далеко не всі українські територіальні громади в змозі приступити до розробки цього стратегічного планувального документа з огляду на безпекові умови. Тому дію закону №711 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель», який передбачав обов'язковість для громад ППР з 1 січня 2025 року, було вирішено перенести.
"Це рішення було сформоване під час Конгресових слухань при Офісі президента України, до яких долучились понад 1700 учасників: народних депутатів, міністрів, представників громад, ОВА, обласних рад, експертів та інших. Ми розуміємо, що умови, в яких нині живуть наші громади, суттєво відрізняються. Для тилових у пріоритеті відновлення. Для прифронтових - насамперед боротьба за своє існування", - зазначила Шуляк.
Вона пояснила, що для тилових громад ухвалений законопроєкт передбачає встановлення додаткового перехідного періоду до 1 січня 2028 року, а для територіальних громад або їхніх частин, котрі станом на день набрання чинності відповідних змін, передбачених цим законопроєктом, внесені до переліку територій, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих РФ, - до спливу трьох років з дня припинення або скасування воєнного стану.
"Наразі 495 громад із 1469 уже створюють свої комплексні плани просторового розвитку. Ба більше, у новому законодавстві також передбачили, що наявність ППР є перевагою при розгляді питань щодо фінансування відновлення громади та розвитку інфраструктури за рахунок бюджетних коштів або коштом міжнародної фінансової допомоги", - акцентувала Шуляк.
Парламентарка також наголосила на тому, що майже третина українських територіальних громад вже працює над розробкою комплексних планів просторового розвитку. ППР, пояснює Шуляк, є одночасно і містобудівною документацією на місцевому рівні, і документацію із землеустрою.
Він охоплює всю територію громади і не має терміну дії, проте дуже гнучкий, адже зміни можна вносити щороку. І саме ця документація визначатиме, де буде споруджуватись дитсадок, школа або житло, де розвиватиметься промисловість, а де природні парки. Це відкриває нові можливості для автоматизації та прозорості всіх процесів. Більше того, після створення та реалізації ППР доходи місцевих бюджетів можуть зрости на 10-20%.
Народна депутатка зазначила, що на на сьогодні для спрощення процесу створення комплексного плану просторового розвитку пропонується одразу два інструменти. Це містобудівний кадастр державного рівня, який вже почав працювати, а також програми комплексного відновлення (ПКВ), дані з яких можуть стати основою планів просторового розвитку.
"Плани просторового розвитку означають створення якісної містобудівної документації. А це фактичний знак "стоп" різним видам рейдерства, появі незаконних довгобудів, самобудів та різних схем у сфері містобудування. До того ж, якісна містобудівна документація, зрештою, означатиме збільшення надходжень до місцевих бюджетів. А це вже вагома перевага для ОМС", - резюмувала Шуляк.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.
Останні новини
