Дистанційну освіту отримують сотні тисяч школярів

Нагадаємо, що з 24 лютого 2022 року, з початком повномасштабного вторгнення Росії, дистанційне навчання в Україні перетворилося з вимушеної тимчасової міри (як під час пандемії COVID-19) на системну та життєво необхідну форму організації освітнього процесу.

Наразі усі заклади освіти в регіонах, де є високий рівень загрози (прифронтові зони, зони постійних обстрілів, окуповані території), повністю або переважно працюють у дистанційному режимі. Це дозволяє захистити життя та здоров'я учнів, студентів та педагогів.

У відносно безпечних регіонах можливе застосування змішаної форми навчання (гібридної), коли частина занять проводиться очно (за наявності укриттів та дотримання безпекових вимог), а частина – дистанційно. Проте, при оголошенні повітряної тривоги всі заняття негайно перериваються, і учасники освітнього процесу переходять в укриття, після чого дистанційне навчання може продовжитися (якщо для цього є умови).

В ефірі загальноукраїнського інформаційного телемарафону Єдині новини заступниця міністра освіти та науки Надія Кузьмичова розповіла, скільки дітей навчаються дистанційно в Україні та за кордоном.

"Впродовж 2024-2025 навчального року ми фіксували від 400 до 450 тисяч дітей, які навчались дистанційно (на території України, контрольованій урядом, - Ред.)", - розповіла експерт.

Кузьмичова додала, що дистанційно в українських закладах освіти навчаються 350 тисяч дітей, які перебувають за кордоном.

Саме тому українців збентежила інформація про те, що онлайн освіту можуть скасувати.

Дистанційка: буде чи ні

Нагадаємо, минулого тижня стало відомо, що в Україні планують скасувати наказ Міністерства освіти й науки №1112 щодо порядку та умов здобуття загальної середньої освіти в комунальних закладах в умовах воєнного стану.

Цей наказ передбачає:

• Обмеження права вибору школи. Що важливо, з 1 вересня 2025 року учні-переселенці мали навчатися очно в школі за місцем проживання.
• Обмеження доступу до дистанційної освіти. Для класів встановлювали вимогу за кількістю учнів – має бути не менш як 20. Норма суперечить чинному Закону "Про повну загальну середню освіту", згідно з яким у класі має бути щонайменше 5 учнів.
• Ускладнення навчання в українських школах дітям із тимчасово окупованих територій. Діти з ТОТ зможуть навчатися дистанційно на педагогічному патронажі. Але їхні батьки повинні написати спеціальну заяву та надати свої персональні дані і згоду на їх оброблення. Це небезпечно для українців з ТОТ, адже окупанти вистежують такі зв'язки.

Після цього у мережі почали з'являтись повідомлення, буцімто в Україні можуть скасувати дистанційне навчання в цілому. Водночас перший віцепрем'єр-міністр, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров наголосив: ліквідація наказу МОН №1112 не скасовує дистанційне навчання.

У п'ятницю, 18 липня, наказ №1112 все ж скасували. Крім того, з наказу МОН №1115 було вилучено деякі норми стосовно мінімальної наповнюваності дистанційних класів і вимог до навчання внутрішньо переміщених дітей (ВПО). Громадянам пояснили, що такі зміни було запроваджено на вимогу народних депутатів і прифронтових громад.

Кузьмичова пояснює: рішення про скасування наказу МОН №1112 і деяких інших норм було продиктоване специфікою дистанційної освіти. До скасування дистанційний клас мав рахуватись від 10 дітей для сільської та селищної місцевості й від 15 дітей - для міської. Однак це положення не завжди виконувалось. Реальне наповнення класів у синхронному форматі, коли проводиться очний урок, дуже рідко буває стовідсотковим, каже Кузьмичова.

Наразі ж вимоги до наповнення дистанційних класів встановлено на рівні очних та змішаних: не менше п'яти учнів для відкриття. Також класи для дистанційного навчання можуть відкриватися незалежно від наявності повної лінійки паралелей в школі. Щодо дітей ВПО, то вони можуть навчатися дистанційно незалежно від місця перебування.

Дистанційна форма освіти в Україні в жодному випадку не скасована, наголошує Кузьмичова.

"Про це ніколи не йшлося і точно не йтиметься. Це - одна з форм, за якою може здійснюватись навчання",- додала вона.

За словами Кузьмичової, діти, які перебувають за кордоном, "як і раніше мають доступ до дистанційної освіти". Щодо дітей, які перебувають на тимчасово окупованій території (ТОТ), то вони, залежно від безпекової ситуації можуть навчатися у дистанційних класах. Але більш адекватна пропозиція для них - індивідуальна форма навчання із використанням також дистанційних засобів зв'язку, повідомила фахівець.

Вона додала, що позиція Міністерства освіти й науки залишається незмінною: там, де створені безпекові умови (у регіонах, які мають статус за рівнем ризику "задовільний" або помірний") і там, де відновлене очне навчання, дітям бажано навчатись очно. Це пов'язано з тим, що "переваги очної освіти не може компенсувати будь-яка, навіть найкраща, дистанційна".

"Але там, де таких умов немає, безумовною залишається можливість навчатися у дистанційних класах",- зауважила заступниця міністра освіти й науки.

За кордоном - сотні тисяч школярів

Окремо слід поговорити про те, що відбувається з від'їздом дітей з батьками за кордон. Станом на квітень 2025 року, кількість українських дітей шкільного віку, що наразі перебувають за кордоном, становить 2,1 млн осіб. І лише 358 тисяч з них Міністерство освіти і науки "бачить в українській системі освіти", тобто вони продовжують навчатись в українських школах за різними формами освіти.

Намічається загрозливий тренд. Наприкінці 2024 року керівник дистанційної комерційної школи Володимир Страшко повідомив про аномальну кількість звернень від батьків, які планують вивозити дітей з України.

За його словами, раніше більшість звернень стосувалася хлопців, які навчаються у 10-11 класах, оскільки батьки хотіли залишити країну до їхнього повноліття. Тепер закінчити навчання дистанційно хочуть батьки "всіх дітей, не зважаючи на вік та стать".

За його словами діти, які виїхали рік чи два тому, перестають отримувати українську освіту. Причиною цього є рішення сімей залишатися за кордоном назавжди, пише Страшко на своїй сторінці у Facebook. Крім того, серед учнів 11 класів стає дедалі більше дітей, які не будуть писати НМТ, оскільки не планують вступати в українські вищі навчальні заклади.

"В деяких класах таких дітей 90%. Умовно 27 з 30 поїдуть. Скоріш за все назавжди",- додав він.

Освітня омбудсменка Надія Лещик переконана: Україна має виробити державну політику щодо повернення біженців. Треба працювати над поверненням як дорослих громадян, так і молоді висловила думку Лещик в інтерв'ю Укрінформу.

Вона підтверджує, що країну залишають як хлопці, так і дівчата. Лещик каже, що першою причиною виїзду для дітей та їхніх батьків є безпекове питання. Також їх тривожить інформація про те, що в країні можуть знизити мобілізаційний вік.

Але як повернути молодь? Згідно з опитуванням уповноваженого з прав людини, для повернення біженцям є важливими наявність в Україні житла, роботи та родичів. Також для доволі великого відсотку батьків важливі перспективи освітньої сфери. Допоки цих проблем не розв'яжуть, навряд чи слід очікувати на повернення юних українців.

Валерія Шипуля