Через війну в Україні руйнуються сховища кажанів – це одна з менш помітних екологічних проблем. Тисячі тварин гинуть у зруйнованих будівлях, де зимують колоніями. За час повномасштабного вторгнення кількість кажанів, яким потрібна допомога, зросла вдвічі. Про це в коментарі «Главкому» розповіла кандидатка біологічних наук, співзасновниця Українського центру реабілітації рукокрилих, старша наукова співробітниця заповідника «Асканія-Нова» Альона Прилуцька.

«До повномасштабної війни до нас у Центр за зиму передавали до 3 тис. кажанів. Зараз їх уже близько 6 тис.», – розповідає вона.

Альона Прилуцька зазначила, що на початку вторгнення найбільших втрат зазнали колонії кажанів у Харкові та інших містах, які опинилися під масштабними обстрілами. За її словами, кажани зимували у щілинах будинків і на балконах. Лише за одну зиму 2022 року до Українського центру реабілітації рукокрилих передали понад 6 тис. рукокрилих. 

«Ми перевірили ті будівлі з колоніями, які знали до війни, – і зруйновані після. Колонії зникли разом із будинками», – зазначила вона.

За словами науковиці, кажани зимують групами – від кількох сотень до 1,5 тис. в одному сховищі. Тож руйнування навіть однієї багатоповерхівки може означати загибель тисяч рукокрилих.

Альона Прилуцька пояснює, що підрахувати точну кількість неможливо – дослідників небагато, а доступ до зруйнованих міст обмежений. Проте, як зазначає експертка, більшість українських міст до війни мали стабільні колонії. І в зруйнованих регіонах вони точно були.

Науковиця також наголошує на людському факторі, адже трапляється, що люди свідомо знищують кажанів або викидають їх зі сховищ. Один випадок стався у Полтаві в 2024 році, коли на сніг викинули півтори тисячі тварин.

«Через брак знань люди не розуміють, що ці тварини важливі. Ми прагнемо до мирного співіснування. Бо кажани не приносять шкоди. Вони просто сидять у щілині до весни – і летять собі», – пояснює Альона Прилуцька.

Вона також наголосила на користі рукокрилих для довкілля: «Кажани – це природні інсектициди, адже один кажан за ніч може з’їсти до двох тисяч комах. Вони дуже важливі для регулювання чисельності комах у природі».

Альона Прилуцька зазначила, що у Харкові, де Центр працює понад 15 років, мешканці загалом поводяться більш усвідомлено, а випадки жорстокого поводження з рукокрилими трапляються рідше.

За її словами, влітку звернень від жителів щодо виявлення кажанів менше, однак зростає кількість випадків, коли рукокрилі залітають у квартири в різних регіонах України: «Наприкінці літа, в серпні, починається сезон міграції – тварини летять на місця зимівлі і по дорозі шукають нові тимчасові сховки. Через це вони можуть залітати у відчинені вікна – їм здається, що це печерка або щілина в скелі, проте вилетіти не можуть».

Науковиця наголошує: кажани не є небезпечними, і укуси трапляються лише в разі самозахисту. Ще один поширений страх, що тварини можуть «сідати на людей» чи заплутуватися у волоссі: «Це не відповідає дійсності. Кажани бояться нас, бо ми для них великі істоти. Вони ніколи не летять на людину навмисне».

Співзасновниця Українського центру реабілітації рукокрилих закликає не виганяти кажанів з балконів, а у разі виявлення колонії звертатися до фахівців. У багатьох містах працює мережа волонтерів, які допомагають рятувати тварин.

Раніше «Главком» інформував, що усі 28 видів кажанів, які мешкають в Україні, занесені до Червоної книги. Один з найпоширеніших – руда вечірниця – за останні 40 років кардинально змінила свою поведінку. Замість мігрувати на південь, вона все частіше залишається зимувати у великих міста. 

Також «Главком» повідомляв, що фахівці КП «Київський зоопарк» дали поради на випадок, якщо в оселю потрапив рукокрилий. Якщо кажани залетіли до вас у помешкання не потрібно панікувати та лякатися, вони вам не нашкодять.