Руйнування Каховської ГЕС вплинуло на рівень води в річках, які впадали у водосховище, зокрема Базавлук, Томаківку та Конку, проте системного моніторингу цих змін немає. Водночас еколог, доцент кафедри географії ДНУ Вадим Манюк у коментарі «Главкому» пояснив, що зниження рівня води у деяких річках Дніпровського водосховища помилково пов’язують із впливом Каховської ГЕС, хоча насправді причини інші.

«Очевидно, що зниження рівня води в Каховському водосховищі після його руйнування повинно було вплинути на ті малі річки, які впадали в нього. Серед помітніших – Базавлук, Томаківка, Конка – цілком повноводні за місцевими мірками, а також кілька інших менших річок», – зазначив Вадим Манюк.

Він пояснив, який саме цей вплив наразі точно невідомо, адже системного моніторингу таких змін не проводиться ні на самих річках, ні в місцях падіння рівня води.

«Наприклад, річка Базавлук. За часів існування Каховського водосховища воду з гирла цієї річки перекачували насосами, адже рівень гирла був нижчим за рівень самого водосховища. Тепер, після зниження рівня, ситуація змінилася. Але що саме відбувається з річкою поки що остаточно не з’ясовано», – зазначив еколог.

Манюк наголосив, що нині фактично немає гідропостів, які могли б фіксувати такі зміни. «Ті, що діяли за радянських часів, у більшості вже демонтовані. Залишилися буквально один-два, та й то не завжди на потрібних ділянках. Тож маємо лише візуальні спостереження, які є неточними й суб'єктивними».

Він також зауважив, що після руйнування Каховської ГЕС поширюються помилкові твердження про зниження рівня води у Дніпровському водосховищі, хоча насправді ці процеси між собою не пов’язані.

«Рівень води у Дніпровському водосховищі не залежить від Каховського, бо ДніпроГЕС розташоване вище за течією. Тобто Каховська ГЕС не могла вплинути на рівень води у Дніпрі. Це міф, який слід розвінчувати», – пояснив еколог.

Окрім того, він навів приклад села поблизу річки Комишувата Сура, притоки Мокрої Сури. За його словами, останніми роками там помітне зменшення рівня води, і місцеві жителі пов’язують це з підривом Каховської ГЕС.

«Це доволі велика річка, й у селі колись було створено невелике водосховище (ставок). Останніми роками там спостерігається зменшення рівня води. Місцеві жителі вважають, що причина – саме підрив Каховської ГЕС. За їхніми словами, після вибуху почали знижуватись рівні ґрунтових вод – і в річці, і в колодязях. У результаті ставок пересихає, що спричинило масовий мор риби».

Водночас Манюк зазначив, що Комишувата Сура є окремою гідрологічною системою й не має прямого зв’язку з Каховським водосховищем, однак люди часто помилково пов’язують ці процеси.

Еколог пояснив, що річки в Україні поступово зникають через діяльність людей. Серед головних причин їх деградації Манюк назвав розорювання берегів.

«Це, можливо, навіть найперша причина. Одна з головних – так само, як і регулювання. Йдеться не лише про безпосередні береги річок, а й про їхні заплави та долини. Ці місця, птахи, річки – їх не можна було чіпати. Але люди повністю їх освоїли. Те, що не розорювали, забудовували, повністю змінивши рельєф на тих ділянках. А далі, одне за одним, спрямляли русла, робили з них прямі канали, поглиблювали річки. Усі ці заходи в комплексі призвели до поступового вмирання річок», – пояснив Манюк.

Він додав, що ситуацію також погіршує висихання річок через кліматичні умови.

«Люди хочуть рятувати річку, але не такою ціною. Найулюбленіший спосіб врятувати річки в Україні – це поглиблювати, як-то кажуть, «прочищати» річку. Насправді річка сама себе прочищає найбільше. Ніхто краще не прочистить. Але поглиблення русел призводить до того, що вода швидше стікає вниз і зникає з верхніх ділянок річки. Після таких втручань річки пересихають ще швидше. У багатьох регіонах – Полтавщина, Миколаївщина, Херсонщина – спостерігалася саме така динаміка: після «очистки» річки зникають», – підсумував Манюк.

Раніше «Главком» інформував, що через війну природа України зазнала руйнацій, які можна трактувати як екоцид. На відновлення довкілля в країні піде від 10 до 70 років, але деякі місця можуть стати унікальними навіть для всієї Європи. У Каховському водосховищі може бути найбільший в Європі вербовий масив.

Також «Главком» повідомляв, що упродовж останніх двох місяців окуповані райони півдня України стикаються з гострим дефіцитом прісної води: на території Запорізької, Херсонської областей та в Криму стрімко міліють водосховища, річки та ставки.