Глобальне потепління змінює екосистему України. Тепле і вологе літо створює умови для поширення небезпечних видів комарів. Науковці застерігають: попри те, що вогнища малярії в Україні було знищено, існує загроза їх повернення. Про це «Главкому» розповів кандидат біологічних наук, доцент кафедри зоології та екології Дніпровського національного університету ім. О. Гончара Віктор Бригадиренко.

«Зараз зима все тепліша, поширюються комарі з тропічних країн. Якщо взимку немає температури мінус 5–10 градусів, тропічні комарі в нас виживають. Малярійні комарі смокчуть кров людини приблизно 6–9 разів за своє життя та переносять паразитів і віруси з однієї живої істоти на іншу», – пояснив науковець.

Залежно від середовища навколо вашого села, міського парку чи водойми, співвідношення між малярійними та немалярійними комарами змінюється.

«Зазвичай 95% комарів – немалярійні, але в деяких біотопах малярійних комарів може стати до 50%. І якщо кожен із них кусає 6–9 разів, то ризик епідемії значно зростає. Комар висмоктує з миші, щура, птаха мікроорганізми, а потім передає їх людині. І якщо це вже 4-й або 5-й укус, то цей комар – як використаний шприц, в якому купа інфекцій», – попереджає експерт.

Науковець наголошує, що ситуація вимагає системного моніторингу. Попри знищення місцевих вогнищ малярії в Україні, існує постійна загроза її повернення. Водночас унаслідок війни та браку фінансування ця система зруйнована.

«Потрібно не допустити, щоб частка малярійних комарів зростала. Треба розчищати водойми, проводити дезінсекційні заходи, як це робили за радянських часів. Але зараз немає системи. Немає реагування на виявлення великої кількості личинок», – пояснює Віктор Бригадиренко.

Біолог наголосив, що малярія залишається однією з найнебезпечніших інфекцій у світі й в Україні.

«Це одна з трьох інфекцій, які викликають найбільше занепокоєння в світі – туберкульоз, СНІД і малярія. Ми ліквідували місцеву малярію, але кожного року з тропіків завозяться паразити. І якщо десь у ставі або заплаві з’явиться вогнище, то ми можемо отримати локальну циркуляцію», – наголошує Віктор Бригадиренко.

Раніше «Главком» повідомляв, що Всесвітня організація охорони здоров'я звернулася з терміновим закликом до дій, щоб запобігти повторенню епідемії вірусу чикунгунья, що переноситься комарами, яка охопила світ два десятиліття тому. Нові спалахи, пов'язані з регіоном Індійського океану, поширилися на Європу та інші континенти.

Також «Главком» інформував, що незабаром людство може залишитися без захисту від грибкових інфекцій через їх стійкість до препаратів та недостатність наявних засобів діагностики. Про це йдеться у двох доповідях Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), присвячених проблемі таких інфекцій.