Чи доводилося вам коли-небудь уважніше роздивлятися шкірку яблука і помічати, що її поверхня вкрита тисячами крихітних коричневих, а іноді й білих крапок?

Що це означає на поверхні фрукта, розповідає РБК-Україна з посиланням на IFLScience.

Ні, це не означає, що яблуко занадто довго лежало на сонці, або що воно підхопило якусь хворобу, що викликає трипофобію. Ці крихітні цятки насправді відіграють вирішальну роль у розвитку рослини.

Ці невеликі, губчасті пори знаходяться на зовнішній шкірці (епідермісі) багатьох органів рослин, включно з фруктами, стеблами і навіть дерев'янистою корою. Називаються вони сочевичками (лентицелами), і ви можете помітити їх не тільки на яблуках, а й на грушах, картоплі та стовбурах таких дерев, як береза чи вишня.

Попри свій непримітний вигляд, сочевички виконують життєво важливу функцію: вони забезпечують газообмін між внутрішніми тканинами рослини та зовнішнім середовищем.

На відміну від листя, яке має продихи (стомати) для газообміну, шкірка деяких фруктів та кора зазвичай непроникні. Ось тут і вступають у гру сочевички. Ці крихітні отвори дозволяють кисню та вуглекислому газу проходити всередину та назовні плоду, а також дають змогу рослині контролювати рівень вологи всередині фрукта.

Рослини обмінюються киснем і вуглекислим газом по-різному залежно від процесу. Для фотосинтезу, хімічного процесу, що використовується для створення кисню та цукрів, поглинається вуглекислий газ, і виділяється кисень.

Щоб перетворити ці цукри на енергію, що використовується для росту, вони поглинатимуть кисень і виділятимуть вуглекислий газ під час аеробного дихання.

Плоди рослини здійснюють аеробне дихання, яке необхідне для їхнього росту та дозрівання - процес, що триває навіть після збору врожаю. Хоча листя переважно здійснює фотосинтез рослини, деякі дослідники припускають, що сочевички фруктів також беруть участь у фотосинтезі, дозволяючи сонячному світлу проникати, хоча й набагато менших рівнях, ніж в інших частинах рослини, де сочевичок немає.

Хоча сочевички мають вирішальне значення для розвитку фруктів, вони також можуть бути точкою вразливості. Оскільки вони, по суті, є отворами в захисній оболонці плоду, сочевички створюють ідеальне середовище для розмноження патогенів, таких як бактерії та грибки.

За певних умов, наприклад, у теплому, вологому середовищі, сочевички можуть інфікуватися, що призводить до таких розладів, як розпад сочевичок або гниль сочевичок. Ці інфекції можуть спричинити зміну кольору, шорсткість текстури або навіть внутрішнє гниття плоду.

Вас може зацікавити

• Чотири головні "забобони" про фрукти, у які не варто вірити
• Що корисніше для здоров’я - диня чи кавун?
• Чи можна їсти овочі та фрукти з городу без миття?