У законопроєкті №13533 щодо посилення повноважень Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, який вніс до Ради президент Володимир Зеленський, залишилися деякі норми, які були передбачені у скандально ухваленому законі, що обмежував повноваження цих органів. Таку думку в інтерв’ю «Главкому» висловив заслужений юрист України, директор з наукового розвитку і член правління Центру політико-правових реформ Микола Хавронюк.

За словами юриста, йдеться про звільнення та призначення прокурорів. Зокрема, стаття 60 Закону «Про прокуратуру», яку 22 липня змінили народні депутати, продовжує бути чинною у редакції президентського законопроєкту. Вона передбачає звільнення будь-якого прокурора, який відмовився переводитися на іншу посаду, шляхом ліквідації, реорганізації, зміни структури або штатної чисельності органу прокуратури.

Також на період воєнного стану спрощено кадровий добір до прокуратур. З 22 липня прокурором Офісу генерального прокурора, обласної прокуратури може стати будь-хто без досвіду (головне – наявність диплома про вищу юридичну освіту – «Главком»). Щодо прокурорів нижчого рівня, то їх можуть переводити на вищі посади без конкурсу.

«Скоріше за все, процедура спрощеного звільнення та призначення прокурорів – своєрідний карт-бланш новому генпрокурору Руслану Кравченку. Йому потрібно призначити своїх людей», – вважає науковець Микола Хавронюк.

Водночас, наголосив експерт, влада продовжує ігнорувати рішення Конституційного суду. А саме – у 2024 році було визнано неконституційним положення Закону «Про прокуратуру», згідно з яким прокурор звільняється з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури. Адже це положення надає генеральному прокурору надто широкі повноваження. Однак у чинному законі та проєкті закону президента вплив генпрокурора зберігся.

«Два роки тому проводив певний аналіз, де чітко вказав: генеральний прокурор повинен думати не про те, як одержати додаткові повноваження, а як їх позбутися – передати частину функціоналу своїм підлеглим, органам прокурорського самоврядування. Не залишити все собі, бо людина фізично не може стільки потягнути», – додав член правління Центру політико-правових реформ.

Як повідомляв «Главком», 31 липня парламент розгляне законопроєкт президента Володимира Зеленського про незалежність НАБУ і САП.

Нагадаємо, 22 липня Верховна Рада України ухвалила в цілому законопроєкт №12414, який передбачає обмеження повноважень Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). За відповідне рішення тоді проголосували 263 народних депутати.

Декілька народних депутатів зазначили, що голосування за законопроєкт було помилкою. Зокрема, депутат Ростислав Тісик від партії «Слуга народу» заявив, що у політиці бувають помилкові рішення.

Як відомо, 24 липня Володимир Зеленський заявив, що погодив текст законопроєкту, який гарантує реальне зміцнення системи правопорядку в Україні та незалежність антикорупційних органів. Увечері цього ж дня на сайті парламенту зʼявився законопроєкт «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України і деяких законодавчих актів України щодо посилення повноважень Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури».

До слова, упродовж декількох днів тривали акції на підтримку Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.