Українські десантники поповнили обмінний фонд на Курщині, захопивши в полон 38-річного рядового російської армії Іллю Шмакова. Командування ДШВ ЗСУ опублікувало відео, в якому полонений розповів про методи вербування до російського війська. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на ДШВ ЗСУ.

За словами самого полоненого, він опинився в лавах окупантів через фінансові проблеми. Шмаков позичив у знайомого близько півтора мільйона рублів на «реалізацію фури сиру», але не зміг віддати борг. «Приїхали хлопці, сказали: або по голові й в колодязь, або підписуй контракт. Я підписав і в посадці опинився», – розповів він.

Ілля Шмаков згадує про вкрай погане забезпечення в російській армії. «Коли я йшов на позицію, було спочатку 7 «двохсотих», через тиждень їх стало 29. І вони мертві через те, що просто тупо не було ні їжі, ні води. У них в рюкзаках БК було, ну, патронів 30. Все інше – це сушки, печиво, ну, щось таке, поїсти. Нам давали брикет каші 250 грамів, один на трьох, на дві, три доби. Останній раз, що нам прислали поїсти, це був пакетик чаю, на трьох, на три доби», – заявив полонений. Він провів на позиції 62 дні, з яких 32 – зі зламаною ногою, але евакуацію йому не дозволяли.

Ставлення командирів було не кращим. За його словами, процвітає «обнулєніє» та фінансові махінації, коли військових просто «топлять у болоті», щоб потім оформити як «безвісти зниклих» і отримувати за них гроші. Шмаков також розповів, що двоє його товаришів по службі застрелилися, перш ніж йти з позиції.

««Обнуляли в болото і потім в безвісти зниклі. В болото топили народ, ну, це мені розповідали, хлопці, щоб за них отримувати гроші. Двоє застрелилось. Перш ніж йти від позиції, на якій я був, дві людини застрелилися. Один на залізниці, один десь там у лісі. Та, командири самі (нехороші), тому і ставляться до нас погано. Розумієте, їм погано, вони нас на м’ясо пхають. Коли в полон потрапив, боєць ЗСУ каже: на 168 точці вони лізуть, каже, і лізуть. Ми їх кришимо, кришимо, вони лізуть і лізуть. Що їм там, медом намазано, чи що?», – каже полонений.

Ілля Шмаков зізнався, що коли потрапив у полон, «відчув себе живим». «Я навколо бліндажа зжер всю кропиву і весь очерет. А в полоні – нагодували. Ваш солдат казав – я перший раз бачу, щоб людина над кашею плакала, коли їсть», – розповів полонений.

Його рекомендації для тих, хто роздумує над підписанням контракту або вже потрапив до лав окупантів, прості: «Жити хочеться. Тому і здався. Хлопці, навіть не думайте. З нас, з усіх людей, хто там був, наскільки я пам’ятаю, нас залишилося троє. Там було 70 чоловік. Чи варто здаватися в полон? Якщо дадуть можливість – хлопці, здавайтеся. Ні, якщо ви вирішите, ну, щоб задвохсотитись, то краще тоді самі, щоб ті люди на себе гріх не брали. Самі застреліться і все».

Нагадаємо, командири і заступники командирів рот в інтернаціональному легіоні або англомовні, або використовують перекладачів. Про це в інтерв’ю «Главкому» розповів командир Другого інтернаціонального легіону Олександр Якимович.