Ці токсичні речовини часто лежать просто неба або в непристосованих приміщеннях, становлячи смертельну загрозу для ґрунтів, води та здоров'я людей. Держекоінспекція б'є на сполох, закликаючи до негайних дій, адже це питання – про наше майбутнє.

Отруйний "привіт" з минулого: де ховається небезпека

В Україні й досі зберігається величезна кількість непридатних і заборонених хімічних засобів захисту рослин (ХЗЗР). Це не просто старі запаси, а справжня "бомба уповільненої дії", більшість якої залишилася нам у спадок ще з радянських часів. Їхнє неконтрольоване накопичення створює серйозну екологічну та санітарну загрозу для всієї країни.

Найбільша проблема полягає в тому, що ці токсичні речовини часто зберігаються у випадкових приміщеннях або навіть просто неба. Уявіть собі: смертельні хімікати, що десятиліттями лежать під дощем і сонцем, без належного захисту! Це створює величезні ризики для ґрунтів, підземних вод і здоров’я людей. Адже хімікати здатні проникати глибоко в екосистеми, накопичуватися в живих організмах і навіть вступати в реакції між собою, утворюючи нові, ще небезпечніші та невідомі сполуки.

Тисячі тонн отрути: хто в зоні ризику

За даними Національного управління відходами, затвердженого Кабінетом Міністрів України, до 2033 року в Україні підлягає утилізації близько 8,5 тисячі тонн таких небезпечних речовин. І найгірша ситуація, звісно, у сільських районах, де ці хімікати зберігалися без належного обліку та будь-якого захисту. Це ті місця, де колись були склади колгоспів та радгоспів, і де зараз ніхто не контролює "отруйну спадщину".

Водночас, є і позитивні приклади: у ряді областей, таких як Одеська, Тернопільська, Волинська, Львівська, Харківська, Дніпропетровська, Кіровоградська, Івано-Франківська та Чернівецька, непридатні ХЗЗР вже відсутні. Це результат вчасно вжитих заходів з утилізації, що показує: проблема вирішувана, якщо до неї підійти відповідально.

Держекоінспекція вимагає дій: що далі?

Держава розуміє серйозність проблеми. Відповідно до розпорядження уряду та доручення Держекоінспекції, обласні адміністрації зобов’язані негайно провести обстеження всіх місць зберігання небезпечних речовин. Їм наказано провести інвентаризацію цих хімікатів та розробити чіткі плани ліквідації (тобто вивезення та утилізації) і рекультивації (відновлення) забруднених ділянок.

Усі зібрані дані вже опрацьовані відділом державного екологічного нагляду Держекоінспекції та представлені на спеціальній інформаційній панелі, щоб кожен міг побачити масштаб проблеми.

Це не просто історія про старі хімікати – це питання нашого майбутнього, майбутнього наших дітей та безпеки довкілля. Відповідальне поводження з такими небезпечними відходами – це не просто вимога закону, а ключ до чистої землі, чистої води і, врешті-решт, здорового життя в Україні. Час діяти, поки "отруйна спадщина" не спричинила непоправні наслідки.