Головне:

• Що вимагають депутати від "Слуги народу" за голосування щодо НАБУ і САП?
• Чому Зеленський відмовився від ідеї скоротити повноваження цих органів?
• Які наслідки ця історія матиме для відносин України та Європи?
• Чому після скандалу Верховна рада може стати менш керованою?

Сьогодні, 31 липня, Верховна рада повинна буде знайти формальний вихід із найглибшої за час великої війни внутрішньополітичної кризи. Уперше за три з половиною роки в Україні відбулися масові акції протесту. Уперше українську владу критикували не тільки Віктор Орбан чи Роберт Фіцо, а й цілком адекватні проукраїнські лідери Європи.

Поспілкувавшись із багатьма співрозмовниками в політико-дипломатичних колах України і Заходу, РБК-Україна дійшло висновку: навіть якщо сьогодні Рада успішно проголосує за відновлення НАБУ і САП, а Урсула фон дер Ляєн та інші європейці напишуть позитивні твіти на цю тему, ця криза все одно матиме глибокі довгострокові наслідки, як у внутрішній політиці, так і в стосунках із Заходом.

"У нас усі ходять злі, накручені, почуваються кинутими", – описує обстановку в "Слузі народу" за кілька днів до голосування один з її депутатів. Причина зрозуміла: нардепів спершу обманом скликали в зал під час обіцяних канікул, їхніми руками ухвалили найскандальніший за роки законопроєкт, потім зажадали скасувати своє ж рішення, а в кінцевому підсумку – по суті, і зробили крайніми.

Втім, як з'ясувало РБК-Україна, мотивації нардепів при голосуванні за ліквідацію НАБУ і САП були дуже різними. Хтось повірив в історії про те, що цього від нас чекають американські республіканці, які нібито бажають зруйнувати НАБУ/САП як "проекти демократів". Хтось щиро хотів довести свою лояльність президенту Володимиру Зеленському, оскільки це голосування розглядали як своєрідний тест. Хтось справді не розібрався, за що голосує, на декого відверто тиснули "згори".

Але було чимало й тих слуг, хто їхав у Раду 22 липня, щоб голосувати за якесь "звернення до Конгресу США", але виявивши, що доведеться голосувати за урізання повноважень антикорупційних структур, лише зрадів. І натиснув кнопку "за" із великим задоволенням.

"Ті, хто каже, що вони нічого не знали, не бачили, не розуміли – трохи лукавлять. Так, сам текст усі побачили ледь не в останній момент. Але ще за тиждень до голосування депутатам натякнули, що на них чекатиме якийсь "подарунок". І багато хто навіть на рівні неформальних розмов зміг з'ясувати, до чого все йде", –розповідає співрозмовник у СН.

Одні депутати від влади, які підтримали законопроєкт №12414, потім поводилися тихо і ніяк це не коментували. Інші навпаки, публічно відстоювали політику партії.

Засідання Верховної ради України (фото: Getty Images)

Але вже через добу, вдень 23 липня, політика партії почала коливатися, а незабаром і зовсім розвернулася на 180 градусів. Зеленський вніс до парламенту законопроєкт, який фактично відкочував ситуацію до нульового варіанту, прибираючи ухвалені напередодні нововведення.

Всі співрозмовники РБК-Україна погоджувалися, що на те були дві причини: реакція вулиці і реакція Заходу, незрозуміло лише, що вплинуло більше. У будь-якому разі, на Банковій категорично прорахувалися і з тим, і з іншим. При цьому, на думку одного зі співрозмовників у президентській команді, і реакція Європи не була б настільки жорсткою, якби на українські вулиці - під час війни! - не вийшло так багато протестувальників.

"Ані Зеленський, ані будь-хто з його команди ніколи не були на Майданах – вони не розуміють суті цих процесів", – говорить РБК-Україна один з депутатів-опонентів законопроекту №12414.

Водночас, як розповідають у президентському оточенні, перед ухваленням важливих рішень Зеленський завжди цікавився можливою реакцією суспільства.

"Звичайно, ми бачимо нове політичне покоління, яке проявило себе на вулицях. Потрібно шукати і розвивати з ними емоційні зв'язки. Це покоління не покривається наявними медіа, принаймні більшою частиною медіа-сфери, вони мають свої погляди на життя, свої інтереси, і тепер держава має бути достатньо уважною, щоб враховувати і це політичне покоління", – каже співрозмовник з оточення Зеленського.

Такої ж помилки на Банковій припустилися і щодо європейської реакції. Дійсно, всі три з половиною роки великої війни Євросоюз, по суті, дотримувався негласного мораторію на критику України. З низки причин – не давати зайвих козирів антиукраїнським силам у себе вдома, не підривати західну єдність у підтримці України, ставити пріоритетом перемогу у війні тощо. Причому, як розповідали РБК-Україна співрозмовники і в Києві, і в Брюсселі, цей мораторій стосувався, зокрема, критики і за закритими дверима.

"Очевидно, що президенту не дали повного аналізу ризиків у цій історії, зокрема, в плані відносин з Євросоюзом і донорами. А вулицю взагалі ніхто і ніколи не вміє прогнозувати, якщо хтось говорить щось інше, то це брехня", – говорить співрозмовник РБК-Україна в ОП.

При цьому, цілком об'єктивно, переважну більшість часу Зеленського займає війна і пов'язані з нею питання – тому не дивно, що в плані можливої реакції суспільства на маневри навколо НАБУ і САП він міг покластися на думку свого оточення.

Зрештою, виходити із ситуації доведеться народним депутатам. Цього разу, на відміну від голосування 22 липня, їх ніхто навмисне не завертав із кордону. "Зараз розраховуємо на їхню свідомість, переконуємо, вибачаємося", – сказав виданню один із лідерів "слуг".

За його словами, багато нардепів від СН зараз вважають себе потерпілими, отже, вважають, що мають моральне право на різні умови. "Озвучували таке, про що з 2019 року заборонялося навіть думати", – описує співрозмовник обстановку в партійних чатах. Зокрема, низка "слуг" хотіла отримати якісь "гарантії" того, що НАБУ і САП, які повернули собі повноваження, потім не будуть їх "наздоганяти".

"Я вважаю, НАБУ і САП потім особливо лютувати не будуть. Тим більше, і західні партнери тепер за ними будуть ще уважніше стежити. Напевно, стане менше справ за незадекларований три роки тому причіп 1988 року випуску, зосередяться на незаконному збагаченні. Тим паче, що домашні заготовки в них є, тепер притримати їх не вийде, доведеться все показувати", – міркує впливовий нардеп від СН.

Серед інших озвучуваних побажань – узгодження з мажоритарниками призначень і звільнень голів місцевих адміністрацій, постійні зустрічі президента з фракцією, особисте представлення важливих законопроєктів тощо.

Низка депутатів від СН виступили з меседжем "це наше останнє голосування". Мовляв, якщо вже необхідно відкотити зміни щодо НАБУ і САП заради порятунку України, то ми проголосуємо – але далі вже якось справляйтеся без нас.

Акція протесту проти законопроекту №12414 (фото: Віталій Носач / РБК-Україна)

Так чи інакше, як і писало раніше РБК-Україна, голоси за президентський законопроект у залі будуть. Цифру в 70 "незгодних" у пропрезидентській фракції, оприлюднену кілька днів тому The Financial Times, співрозмовники РБК-Україна називають явно перебільшеною.

"Насправді, немає ніяких 70, 50 або 100 нардепів, які категорично проти і відмовляються голосувати. Багато хто, якщо не всі, розуміють, що іншого виходу немає. Є, звісно, частина людей, які одразу після голосування ходили і розхвалювали, який гарний ухвалений закон, – ось їм зараз реально буде складно розвернути свою позицію на 180 градусів", – розповідає співрозмовник у СН.

Крім голосів власної фракції, у президентській команді також розраховують на підтримку законопроєкту з боку опозиційних "Європейської солідарності", "Голосу" та частини нардепів із парламентських груп – колишньої ОПЗЖ, "За майбутнє" та "Довіра". Співрозмовник у групі Юрія Бойка підтвердив, що їхні нардепи, незважаючи на підтримку минулої ініціативи, голосуватимуть і за новий закон.

"Так, це була чітко зрежисована операція, яка організовувалася приблизно за два тижні до цього голосування. Але мало хто з депутатів розумів її наслідки, адже багатьох переконували, що все узгоджено із Заходом. Зараз не голосувати за новий законопроєкт, який повертає все назад, просто не можна, тому що інакше нам обіцяють серйозні проблеми із Заходом і загрозу втрати їхньої підтримки", – каже один із колишніх ОПЗЖшників.

Під питанням залишається позиція фракції "Батьківщина", яка минулого тижня підтримала законопроєкт про урізання незалежності НАБУ і САП. Після цього нардепи на чолі з Юлією Тимошенко зареєстрували альтернативний президентському законопроєкт. Утім, на засіданні профільного комітету проєкт Зеленського був підтриманий одноголосно, зокрема й "Батьківщиною". У будь-якому разі, і без їхніх голосів його явно ухвалять.

Але на цьому історія не закінчиться.

"Захід і так довго закривав очі на проблеми з реформами, тож воно і так би все прорвало. Після цієї історії, звичайно, все прискориться", – коментує один зі співрозмовників РБК-Україна майбутні відносини з Європою. Вони точно не будуть такими, як раніше – з цим погоджується більшість співрозмовників і у владі, і серед європейських дипломатів.

Зокрема, варто чекати менше гнучкості з боку Європи під час обговорення різних "бенчмарків", які Україні треба виконати для отримання чергового траншу фінансування. Процес українських реформ моніторитимуть набагато пильніше. "Усі розуміють, що тепер європейці з нас не злізуть", – каже співрозмовник у владі.

Утім, у разі успіху сьогоднішнього голосування, очевидно, вдасться уникнути безпосередніх жорстких наслідків – припинення грошової допомоги. Зокрема, процес отримання наступної частини фінансування за рахунок заморожених російських активів має розпочатися в перших числах серпня – і якщо 31 липня історію з НАБУ/САП вдасться більш-менш нормалізувати, то все так і буде.

Що ж стосується резонансної історії з недоотриманням 1,5 мільярда євро за програмою Ukraine Facility, то, як каже поінформоване джерело РБК-Україна, ця програма завжди працювала за таким принципом – який відсоток цільових показників Україна виконала, такий відсоток від запланованої суми і отримала. Інша справа, пояснює співрозмовник, що до останнього скандалу була домовленість про те, що Європа дасть Україні час до вересня, не оприлюднюючи свій висновок про те, що виконано, а що ні. Тепер же домовленість було розірвано зі зрозумілих причин.

Володимир Зеленський, Урсула фон дер Ляєн, Антоніу Кошта (фото: Getty Images)

Але й недоотримані гроші за Ukraine Facility можна буде отримати вже цього року, для цього треба буде прискоритися з різними реформами в найрізноманітніших сферах.

"Попереду дуже багато всього, і мова не тільки про БЕБ (за інформацією РБК-Україна, на розв'язання цієї проблеми Києву можуть дати час до вересня, - ред.), треба буде скасовувати "правки Лозового", купу всього", – розповідає один із лідерів СН. І за більшістю завдань не обійтися без нормально функціонуючої Ради.

А це – вже один із внутрішніх наслідків історії із САП і НАБУ. У керівництві "слуг" підозрюють, що до наступних засідань, приблизно до Дня незалежності, когось із депутатів доведеться "відпустити" – вочевидь, ідеться насамперед про списочників, яких можна оперативно замінити.

З рештою парламентського колективу Банковій, очевидно, тепер доведеться тісніше працювати – і в ОП це начебто розуміють. "Керованість" парламенту в будь-якому разі погіршиться, визнає в розмові з виданням впливовий нардеп від СН.

"Ще ж стоїть завдання і не "вбити" уряд Свириденко – їй ще доведеться домовлятися за сорок мільярдів на наступний рік плюс купа всілякої допомоги на зброю тощо. А в неї і так такий початок прем'єрства вийшов, що ох...", – каже співрозмовник і знову додає, що з таким парламентом, який пережив небувалий стрес, це завдання буде ще складнішим.

"Усі розуміють, що, наприклад, до моменту, коли треба буде голосувати законопроєкт про перші поствоєнні вибори, дуже бажано підійти з відносно працездатною Радою", – каже один із депутатів від СН.

Звісно, історія з НАБУ і САП вдарила ще й персонально по Володимиру Зеленському. Як кажуть у команді влади, він не вважає, що тільки він має нести персональну відповідальність за те, що трапилося, вважаючи, що відповідати має вся команда. Однак Зеленський (як, у принципі, і майже всі його попередники) сам зробив дуже багато для того, щоб суспільство покладало провину за будь-який провал на нього особисто (як і записувало йому в заслуги успіхи).

Минуло поки що мало часу для того, щоб оцінити безпосередній вплив скандалу з НАБУ і САП на рейтинги Зеленського. Можна лише припустити, що ефект "об'єднання навколо прапора", який спостерігався після скандалу в Овальному кабінеті з Трампом, тепер буде повністю вичерпано.

Один зі співрозмовників РБК-Україна, який добре розбирається у виборчих процесах, звернув увагу й на інший аспект – Зеленському загрожує не стільки падіння рейтингу, скільки зростання антирейтингу, а це більш небезпечно. Як пояснює він, під час попередніх падінь – на самому початку 2022-го, перед повномасштабним вторгненням, або наприкінці 2023-го, коли не відбувся контрнаступ, – показник підтримки Зеленського падав, але при цьому не зростав його антирейтинг.

"Грубо кажучи, це означає, що ти перестаєш вірити в конкретного політика, але не вважаєш його негідником, а просто звертаєш увагу на альтернативи", – пояснює він.

Після поточного скандалу, погоджується більшість тих, з ким за ці дні поговорило РБК-Україна, буде істотно подряпана іміджева "тефлоновість", яку Зеленський набув за час великої війни.

Простіше кажучи, критикувати президента можна, причому за все. "Переключити увагу, як зазвичай, уже не вийде. Усі зрозуміли, що, наприклад, війна і корупція –це просто різні треки", – каже один із депутатів від СН. І ця тенденція потенційно якраз і може працювати на зростання антирейтингу президента.

Поки що питання рейтингів-антирейтингів є лише умоглядними. Але вони швидко перетворяться на реальний політичний фактор, щойно на горизонті з'являться перспективи перемир'я. А розмов про "сизфаєр" незабаром у політичних кулуарах останнім часом дедалі більше.