Стосовно ситуації з участю російської (наполовину підсанкційної) делегації на чолі з В.Матвієнко у Конференції Міжпарламентського союзу (МПС) в м.Женева, Швейцарія.По-перше, про рішення офіційного Берна зробити виключення (вже не вперше) для підсанкційних (також і в самій Швейцарії) учасників міжнародних конференцій було відомо вже з середини липня.По-друге, по дипломатичних каналах були направлені сигнали про небажаність робити виняток для підсанкційних росіян, але безрезультатно.По-третє, МЗС України (хоча лише в соцмережі, коментарем речника) осудливий коментар зробило. Правда, вже фактично на початку заходів.По-четверте, керівництво МПС насправді намагалося (без українського погодження) організувати зустріч російської та української делегації. Від України планувалась участь голови ВР України Руслана Стефанчука з трьома супровідними особами (не нардепи) – і добре, що не потрапили в пастку. Тільки питання, чому не дали завчасно до МПС чіткого меседжу, що така зустріч апріорі неможлива?По-п’яте, навряд чи офіційні структури Італії та Франції пішли б на заборону прольоту літака з російською делегацією, маючи офіційний запит Берна.В результаті: українська дипломатія відпрацювала непогано, але із зауваженнями.Постійне представництво України при Відділенні ООН та інших міжнародних організаціях у Женеві в принципі непогано зробило ту роботу, яку їм доручили. Добре відпрацювала і  віцеспікерка  українського парламенту Олена Кондратюк. Результат – ви самі бачили: демарш за підтримки кількох делегацій і промовистий виступ. Читайте також: Послів призначають не за політичними симпатіямиАле… За такого обраного алгоритму реагування також мав би бути розроблений та ефективно  реалізований окремий план інформаційної роботи. Який би включав, як мінімум, серію інтерв’ю посла України у Швейцарії (це вже пряма відповідальність саме керівниці Посольства) місцевим та закордонним медіа; брифінг пані посла для ЗМІ напередодні заходу; її роботу з активними українцями й українськими організаціями для підготовки громадської думки; організацію ними пікету проти участі російської підсанкційної делегації; організацію паралельно заходу в Женеві, який би було присвячено саме питанням засудження російських воєнних злочинців і дотримання санкцій. До того ж можна було також скоординувати роботу з СКУ, який лише зараз (і то – в Італії) збирає підписи з засудження допуску підсанкційних росіян у Швейцарію. Якщо таке доручення з центру пані послу було – то роботу повністю провалено. Якщо ні – то є питання до тих, хто не врахував цей інформаційний аспект. В результаті маємо розмивання санкційного тиску на російських вищих посадових осіб, які відверто  підтримують знищення України та українців і приймали для цього відповідні рішення. І при тому, не спрацювали превентивно інформаційно, щоби міжнародний розголос змусив не допустити такої ситуації. Маємо зробити висновки, бо тепер росіяни будуть такий інструментарій ще активніше використовувати для виходу з ізоляції, а ми маємо цього не допустити, працюючи на випередження.ДжерелоПро автора. Валерій Чалий, український дипломат, колишній надзвичайний і повноважний посол України у СШАРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.