Після кожної ракетної атаки Російської Федерації постійно виникає думка, запросіть президента Сполучених Штатів до Києва. Нехай він колись пропустить свій відпочинок і гру в гольф у своїй столиці світу Мар-а-Лаго та нарешті побачить, що російський диктатор Путін робить з Києвом і всією Україною. Коли президент Трамп бачить кольорові картинки путінських звірств в Україні по телевізору, то для нього це лише абстракція, котра ніяк не може зворушити серце 47 президента Америки.

Не побачивши всього цього сам, він і далі продовжуватиме відсувати терміни своїх вимог Путіну, прикриваючи своє небажання знищити злочинний путінський режим відмовками, які відтерміновують справжню воєнну допомогу Українській державі.

Підштовхнути Дональда Трампа до відвідування України можна заявивши йому, що колишній президент Джо Байден таки наважився свого часу відвідати Київ. А йому слабо? Що він гірший за Байдена? Знаючи якими гіперболізованими є амбіції та самооцінка Трампа, лише подібне запрошення, оприлюднене через провідну американську пресу, може спрацювати.

Зігравши на тому, що невже він боязкіший і менш сміливий, аніж Джо Байден? Бо якщо ти постійно намагаєшся показати всьому світові, що ти геополітичний супермен, то чи не настав час показати це своїми діями?

Тільки так можливо якимсь чином спробувати подолати відстороненість президента Трампа від страшної та кривавої війни Росії в Україні.

Розпочати це можна з того, що вже зараз запросити делегацію американських конгресменів та сенаторів до української столиці, щоб вони на власні очі побачили чим виливається у підсумку для українців постійне затягування необхідної допомоги з боку Сполучених Штатів та об’єднаної Європи.

Це стало б сильним політичним поштовхом для тих, хто в Америці уповноважений приймати рішення, щодо Української держави. А вже після цього можна було б чекати на приїзд до Києва президента Сполучених Штатів Дональда Трампа.

Підсумовуючи хотілося сказати: не можна ділити світ на держави, громадяни яких мають право на захист, а відповідно і на життя, та на тих, кому в такому праві, під різними приводами, постійно відмовляють. І цю ситуацію з Україною потрібно змінювати радикальним чином.

Рішення про допомогу Україні приймають ті, хто жодної хвилини, жодної години, жодного дня ніколи не перебували під ракетами та дронами російських терористів. Приїдьте сюди, щоб на власні очі побачити, що означає сучасний тероризм режиму Путіна, і чим він насправді виливається для українського народу.

Адже щодня виходить так, що лягаючи спати на цьому світі, ти маєш усі шанси прокинутися вже на іншому. Путін влаштував для українців постійну гру в гусарську рулетку. І це потрібно якнайшвидше припиняти. Напівдопомога Заходу загрожує майбутньому не тільки України, а й Сполучених Штатів і всього Європейського континенту.