Національний банк України в своєму липневому інфляційному звіті повідомив, що ціни на продовольчі товари в країні наблизилися до європейського рівня, а на деякі позиції навіть перевищили його. Така динаміка, зазначає НБУ, є результатом впливу як внутрішніх, так і зовнішніх факторів, а також створює нові виклики для економіки країни. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на звіт НБУ.

Як зазначає Нацбанк, зближення цін із країнами Євросоюзу тривало протягом останнього десятиліття. Воно тимчасово сповільнювалося через послаблення гривні у 2023–2024 роках, коли вартість українських продуктів у євровому еквіваленті знизилася. Проте, у першій половині 2025 року «конвергенція відновилася, й українські ціни знову почали наближатися до європейських, а за низкою товарів навіть перевищили рівень країн-сусідів», – йдеться у звіті.

Чому ціни наближаються до європейських?

Нацбанк пояснює цю тенденцію кількома ключовими чинниками:

• Внутрішні фактори: несприятливі погодні умови, наслідки війни, зростання виробничих витрат та внутрішній попит.
• Зовнішні фактори: світова кон'юнктура цін, торговельні преференції та зовнішній попит.

Загалом, з 2016 року ціни на продукти харчування в Україні зросли в середньому на 79% (в євровому еквіваленті), тоді як у країнах ЄС — на 46%. Нацбанк зазначає, що таке потужне зростання є частиною глобального тренду, який був посилений пандемією COVID-19, війною в Україні та кліматичними змінами. Ці глобальні «шоки» порушили ланцюги постачання, підвищили ціни на сільськогосподарську продукцію та енергоносії, що в сукупності створило «ідеальний шторм» для продовольчої інфляції.

Деякі продукти дорожчі, ніж в ЄС

Звіт НБУ вказує на неоднорідну динаміку цін на різні групи товарів:

• Дешевше, ніж в Європі: хліб, крупи, фрукти, овочі та прісноводна риба. Це пов'язано з нижчими витратами на сировину, працю та логістику. Соняшникова олія також дешевша (на 20–25%, ніж у Польщі) завдяки розвиненому внутрішньому виробництву.
• Дорожче, ніж в Європі: вершкове масло (на 20–25%, ніж у Польщі), свинина та молочні продукти. Нацбанк пояснює це високою собівартістю виробництва, структурними проблемами в галузі тваринництва та значною державною підтримкою агровиробників у країнах ЄС.

Одним із вагомих чинників, який призводить до вищих цін в Україні, є різниця в ставках ПДВ. Наприклад, в Україні ставка на базові продукти харчування становить 20%, тоді як у Польщі – 5% (а в період з лютого 2022 по березень 2024 року вона навіть знижувалася до нуля).

Наслідки та виклики для економіки

Наближення цін до європейських, а також їхнє перевищення, призвело до значного зростання імпорту продовольчих товарів. За перше півріччя 2025 року імпорт свинини зріс у 4,4 раза, молока та вершків – у 1,6 раза, овочів – удвічі, а яблук – у вісім разів порівняно з аналогічним періодом минулого року.

З одного боку, імпорт допомагає стабілізувати ціни та згладжувати їхню волатильність, що є позитивним для контролю над інфляцією. З іншого – вищий імпорт збільшує тиск на міжнародні резерви та погіршує стан вітчизняних виробників.

Нацбанк підсумовує, що активна інтеграція українського продовольчого ринку до європейського має як переваги, так і виклики. Для забезпечення продовольчої та макрофінансової стійкості країні необхідно вирішувати внутрішні структурні проблеми з пропозицією продовольства.

Нагадаємо, 17 липня 2024 року комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики підтримав законопроєкт №9032-1, який передбачає запровадження акцизу на солодкі газовані напої. Документ має пройти два голосування у парламенті та отримати підпис президента, щоб набрати чинності.