Європейський вуглецевий механізм CBAM, який повністю набуде чинності у 2026 році, стане надмірним тягарем для української енергетики та промисловості. Про це заявив голова ради Всеукраїнської енергетичної асамблеї, ексміністр палива та енергетики України Іван Плачков.

На його думку, запровадження механізму без урахування воєнної ситуації та економічних реалій країни загрожує серйозними наслідками для стабільності енергосистеми.

«Не готові. Абсолютно не готові. Це буде дуже великий тягар, велике навантаження», – наголосив Іван Плачков, відповідаючи на питання про готовність України до сплати вуглецевого мита.

Він нагадав, що раніше Україна взяла на себе амбітні зобов’язання в межах Національного плану скорочення викидів (НПСВ), який передбачав зупинку ТЕС уже у 2024–2025 роках. Але війна змінила контекст.

«Ми не можемо відмовитися від європейської інтеграції. Але ми коригуємо, ми переносимо термін і кажемо: давайте війна закінчиться. Поетапно, бо для того, щоб у нас не було блекаутів, криз і так далі», – пояснив він.

На думку експерта, така ж гнучка логіка має застосовуватися і до CBAM: Україна має вести переговори про відтермінування дії механізму до завершення війни та стабілізації енергетичної системи.

«Я впевнений, що Єврокомісія, Енергетичне Співтовариство приймуть від України ці зміни», – зазначив Плачков.

Нагадаємо, CBAM передбачає сплату вуглецевого мита за імпорт енергоємної продукції до ЄС. Україна, яка має значну частку вугільної генерації та високовуглецеву промисловість, входить до групи найбільш вразливих країн.