Горять житлові будинки, дим огортає Київ. Так, як це було і в четвер, 31 липня, Росія щодня атакує українські міста безпілотниками та ракетами. Україна відповідає контратаками, вражаючи цілі у глибині РФ. Можливо, для цього в ці дні використовуються безпілотники, виготовлені на німецькі гроші.

«Це початок нової форми військово-промислової співпраці між нашими країнами, яка має великий потенціал», – заявив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц (Friedrich Merz) під час візиту президента України Володимира Зеленського до Берліна 28 травня. Німеччина фінансує виробництво в Україні далекобійної зброї. Тоді ж було підписано угоду між міністерствами оборони двох країн.

Через два місяці деталей мало. «Процес іде», – відповів 30 липня на запитання DW представник міноборони Німеччини Мітко Мюллер (Mitko Müller). За його словами, це питання, що стосується української промисловості та армії.

Безпілотники з дальністю польоту понад 1000 кілометрів

Данія стала першою країною-членом НАТО, яка оголосила про інвестиції в українську військову промисловість у червні 2024 року. Німецькі виробники зброї представлені в Україні, але лише деякі є такими помітними, як Rheinmetall. Галузевий гігант розширює свою присутність в Україні за допомогою спільних підприємств: ремонтуються танки, будується завод для артснарядів.

«Ми бачимо величезну зміну в підході Німеччини до України. Відбулося її капітальне відкриття до нас», – сказав у розмові з DW Ігор Федірко, виконавчий директор Української ради зброярів.

Прямі інвестиції німецького уряду в українське виробництво безпілотників та ракет – нова тенденція. Видання Die Welt повідомило, що Німеччина профінансує понад 500 безпілотників Ан-196 («Лютий») із дальністю польоту понад 1000 кілометрів. За даними українських ЗМІ, вартість одного апарату становить близько $200 тисяч. Цей ударний безпілотник є результатом попередньої українсько-турецької співпраці і «вже перебуває на досить просунутому етапі розробки й випробувань», – розповів DW австрійський військовий експерт Ґустав Ґрессель (Gustav Gressel). Однак «дуже велику частку цих безпілотників» збивають, оскільки вони літають повільно, подібно до аналогічних російських безпілотників.

Україна тепер розраховує загалом на німецькі технології.

«Нам не вистачає deeptech-технологій. Це відноситься до компонентної бази. Її більш глибоке розуміння дозволить нам набагато глибше модернізувати нашу техніку, робити її більш ефективною, - говорить Федірко. – Німеччина має такі технології. Зокрема, йдеться про кращі оптоелектронні системи з охолоджувальною матрицею».

Київ просить допомоги у всіх своїх західних партнерів у створенні далекобійної зброї, зазначає Федірко: «Йдеться про дальність ураження від 500 до 1000 кілометрів. А деякі з них, наприклад Deep Strike БпЛА «Лютий», уже можуть досягати цілей на дистанції понад 2000 кілометрів».

Quantum Systems розширює присутність в Україні

Багато німецьких збройових компаній, що працюють в Україні, – це стартапи з Баварії. Quantum Systems - один із прикладів. Федірко називає його «найкращим кейсом» у галузі досліджень та розробки. Заснована у 2015 році компанія постачає свій розвідувальний безпілотник Vector українській армії починаючи з 2022 року. Особливість цього БПЛА - можливість вертикального зльоту та посадки. «Ми – єдина західна компанія, яка виробляє розвідувальні безпілотники там, де вони найбільше потрібні: на території України», – розповів DW Свен Крук (Sven Kruck), співдиректор Quantum Systems.

Його компанія налічує близько 200 співробітників в Україні та продовжує розширюватися: у вересні відкриється другий виробничий об'єкт. Співпраця також розширюється. У липні Quantum Systems оголосила про інвестиційну угоду з українським виробником безпілотників Frontline. Німецька компанія придбає 10% акцій із можливістю збільшення своєї частки до 25%. «Frontline спеціалізується на технічних рішеннях для розвідувально-ударних операцій. Наразі їхні системи використовуються 41 військовою частиною в Україні, – каже Крук. – Ми бачимо потенціал для співпраці, особливо в розробці систем захисту від безпілотників». Проте на ринок бойових дронів компанія виходити не планує.

Бойові безпілотники Made in Germany виготовляє фірма Helsing. Стартап, який також базується в Баварії, постачає в Україну тисячі дронів. У лютому 2025 року компанія оголосила про нове замовлення: 6000 ударних безпілотників HX-2. За даними виробника, ці БПЛА з дальністю польоту у 100 кілометрів буде оснащено штучним інтелектом, що зробить їх «стійкими до засобів радіоелектронної боротьби та глушіння». На момент публікації цієї статті в компанії Helsing не відповіли на запит DW.

Як би не була рада українська сторона німецьким інвестиціям у виробництво безпілотників, попит значно перевищує наявні потужності. Країні потрібна кількість, маса, яку можна виробляти «рентабельно лише в Україні», зазначає військовий експерт Ґрессель. Те саме стосується і ракет. Наприклад, крилатих ракет Taurus, які уряд Німеччини нині не готовий постачати. Однак «можлива співпраця з німецькими компаніями та постачання спеціальних деталей для збільшення дальності української крилатої ракети «Нептун». Наприклад, спеціальні двигуни, більш ефективні для збільшення дальності при тій самій витраті палива, датчики для підвищення точності, особливо за наземними цілями», – вважає Ґрессель.

Україна як випробувальний полігон

Нововведенням є не лише готовність західних урядів інвестувати в озброєння в Україні, а й ділитися ноу-хау. На початку російського вторгнення існували побоювання, що сучасна західна зброя потрапить до рук Росії, говорить Ґрессель. Також, за його словами, були сумніви щодо надійності українського персоналу. Внаслідок цього Україна отримала застарілі зразки. Ситуація змінилася, частково тому, що Україна сама виробляє сучасну зброю і в майбутньому зможе конкурувати з західними виробниками.

«Німецькі компанії освоюють тут те, що неможливо відтворити в Німеччині у мирний час. Таких умов, як у зоні бойових дій в Україні, регіоні, наповненому глушилками, засобами придушення та системами ППО, немає на жодному полігоні НАТО, навіть у США, такого просто не знайти», – констатує Ґрессель. За його словами, промисловість це усвідомила.

Свен Крук із Quantum Systems підтверджує: «Розробка дронів – це гра в кішки-мишки: тільки ті, хто перебуває на місці, можуть адаптуватися до постійних змін. Наші ідеї, отримані в Україні, безпосередньо використовуються для розробки наших продуктів, які ми робимо доступними всім нашим клієнтам по всьому світу». Крук вважає свою компанію «флагманським проєктом» і хоче «спонукати інших наслідувати його приклад».

Ігор Федірко з Української ради зброярів сподівається на розширення співробітництва: «Німеччина – це країна із типовою європейською бюрократією. Будь-які дії займають час». Утім, з його слів, в Україні знають, що «якщо німці щось пообіцяли, це буде зроблено».

Роман Гончаренко, Олександр Ігнатенко