У червні 2025 року економічні очікування українців погіршилися. Зокрема, громадяни побоюються зростання безробіття та підвищення курсу долара.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані щомісячного дослідження компанії Info Sapiens.

За даними дослідження, індекс споживчих настроїв склав 75,7 п., що на 3,6 п. нижче за показник травня.

Індекс поточного становища знизився на 3,1 п. до 57,2 пунктів. Індекс економічних очікувань знизився на 3,9 п. до 88,1 пунктів.

У червні показник індексу очікуваної динаміки безробіття зріс на 7,5 п. та складає 128,5 п. Індекс інфляційних очікувань зріс на 1,1 п. та складає 182 п. Індекс девальваційних очікувань зріс на 6,7 п. та складає 146,1 п.

"У червні 2025 року спостерігаємо певне погіршення у споживчих настроях українців. Незначне погіршення відбувається за всіма показниками: населення дещо більш негативно оцінює, як поточне становище, так і має більш негативні економічні очікування. Окрім цього, населення України дещо більше остерігається зростання рівня безробіття та девальвації валюти", - коментують аналітики Info Sapiens.

Індекс споживчих настроїв в Україні визначають на підставі вибіркового обстеження домашніх господарств країни. Під час дослідження опитують 1000 осіб віком від 16 років.

Значення індексів можуть змінюватися в межах від 0 до 200. Значення дорівнює 200 в тому разі, якщо всі громадяни позитивно оцінюють економічну ситуацію. Індекс дорівнює 100 тоді, коли частки позитивних і негативних оцінок однакові. Значення індексу менше 100 означає, що в суспільстві переважають негативні оцінки.

За даними опитування компанії Info Sapiens, більшість українців необізнані в усіх фінансових темах, крім курсу валют. Дві третини українців (63%) заявляють, що вони обізнані в темі обміну валют. Інші сфери фінансової грамотності набрали менше 50%.

Бізнес у липні стримано оцінив результати власної економічної діяльності. Індекс очікувань ділової активності (ІОДА), який НБУ розраховує щомісяця, в липні 2025 року впав до 48,3 пунктів порівняно з 50,0 у червні 2025 року. На оцінки респондентів негативно вплинули суттєві втрати від посилення обстрілів критичної інфраструктури, зростання витрат на сировину, оплату праці та паливо, дефіцит кваліфікованих кадрів, а також інфляційні процеси.