Черговий інформаційний вкид чи потенційна загроза? У білоруському Гомелі помітили бронетранспортери з підозрілою символікою. Світлини оприлюднили місцеві медіа. Під прикриття запланованих російсько-білоруських військових навчань ворог може вдатись до нових провокацій. Водночас у Центрі протидії дезінформації зазначають: загрози з боку Білорусі нині немає. На відео не варто звертати увагу. У ситуації розбиралась журналістка "5 каналу" Софія Фесік. 

Бронетранспортери із підозрілими розпізнавальними знаками помітили у білоруському Гомелі. На сполох забили опозиційні телеграм-канали. Зауважили, що автівки мали червоні позначки, а у командирів на рукавах такі самі повʼязки, як у російських загарбників, – роблять висновки автори опозиційних пабліків.

– Ці ознаки прямо вказують на те, що в Білорусі можуть перебувати чи діяти російські військовослужбовці з новими невідомими цілями. Поява такої техніки, та ще й з кустарними модифікаціями, у великому місті, а не на полігоні, є дуже небезпечним сигналом і може свідчити про підготовку до якихось серйозних дій.

Насторожують і заплановані на вересень спільні із росією військові навчання, з огляду на те, що саме з Гомельщини у 2022-му окупанти наступали на Київ і Чернігів. Втім у Центрі протидії дезінформації при РНБО наголошують: тему Білорусі ворог використовує як інформаційний тиск. І додають: на відео з технікою реагувати не варто: воєнної загрози з боку Білорусі нині немає:

"Ворог використовує тему Білорусі виключно для інформаційних вкидів проти нас. На різного роду відео з тієї сторони з технікою не варто реагувати. Воєнної загрози звідти немає зараз".

Водночас військові експерти розглядають обидва сценарії. Як навмисні провокації, щоб Сили оборони перекинули війська з інших напрямків, так і ймовірність потенційної загрози, що потребує уваги розвідки. Для того, щоб не прогавити момент. Пригадують попередні нібито військові навчання країни-агресорки.

"Ми пам’ятаємо: у 2022 році, на початку бойових дій на Донбасі та в Криму, вони використовували навчання як прикриття для підготовки, а потім нарощували сили й розпочинали бойові дії. І тому – з урахуванням цього, а також того, що диктатори зустрічалися на Валдаї і вели переговори – можлива провокація в "кращому" випадку. А в гіршому – спроба, наприклад, відкрити Північний фронт. На мій погляд, ситуацію потрібно уважно аналізувати, проводити розвідку – як самостійно, так і спільно з нашими союзниками", – наголосив генерал-лейтенант у відставці Ігор Романенко.

Не відкидають імовірність наступу і політологи. Зауважують: Лукашенко підіграє путіну. І попри те, що блокує території своєї країни для наступу – загроза зберігається. Втім, додають: щоб збільшити зону наступу, росіяни мають наростити і власні сили. Адже нині не справляються навіть із уже існуючими ділянками фронту.

"Він справді протягом трьох років блокував, не дозволяв використовувати свою територію для наступу. Але якщо буде конкретний запит від путіна – і відповідна кількість військ – може бути відкритий ще один фронт. Тому що насправді вони не справляються з тими напрямками, які вже відкриті. Наприклад, вони активізувалися на Сумському напрямку, але фактично не атакують – програють, а подекуди навіть відступають. Утримувати таку широку лінію фронту – це вже складно. А тим більше – наступати на ній. Тобто, гіпотетично – це можливо, але практично для цього потрібні серйозні ресурси", – пояснив політичний експерт, доктор філософії Андрій Городницький.

Білоруські пабліки акцентують увагу на оснащенні бронетехніки. Зауважили антидронові дуги кустарного виробництва. Українські експерти припускають, що це новітні засоби.

"Ймовірно, були застосовані засоби, яких раніше не використовували. Там раніше були антенні системи, засоби радіоелектронного подавлення дронів – використовувалися, умовно кажучи, "штирові" антени. А тепер – антени нової форми. Але так чи інакше, це свідчить про те, що тепер засоби радіоелектронної боротьби застосовуються не лише окремими військовослужбовцями – зокрема, іранцями – а й безпосередньо на техніці, зокрема на бронетехніці. У цьому випадку йдеться про бронетранспортер, який має змогу діяти й виживати в умовах застосування дронів завдяки цим засобам. Фахівці також зазначають, що, ймовірно, антена була модифікована – зокрема в частині конструкції антен", – додав Ігор Романенко. 

Софія Фесік, "5 канал"

Читайте також:  невідомий дрон залетів до Литви з Білорусі.

Дивіться також відео:

• Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
• Підтримайте "5 канал" на "Патреоні".

Друзі, підписуйтеся на  "5 канал" у Telegram . Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі  WhatsApp . Для англомовної аудиторії маємо  WhatsApp англійською.