Ворог почав підготовку до наступу на півні, зокрема, на Херсон. Удари ракетами та КАБами по інфраструктурі – це відчайдушна спроба недоімперії захопити хоча б один наш обласний центр під час повномасштабного вторгнення. І таким чином виправдати безглуздий ультиматум, який з Кремля транслюють постійно – що ВСУ мають покинути ті області, які недоімперія вписала собі у конституцію.

Підстав вважати, що в агресора щось вийде, нема. Але виникає питання: а коли Путін з оточенням вже нажеруться крові та смерті і заспокояться?

Регулярно зустрічаю думку: щоб кремлівській фюрерок почав справжні переговори про мир, він має зрозуміти, що не може перемогти Україну.

Але як це – «зрозуміти, що не може перемогти»? Путін – типовий диктатор, він ніколи не розуміє того, що його не влаштовує. Стабільність лінію фронту, що було критерієм у Першу Світову, зараз не підходить. Така, як у цій війні, лінія фронту ніколи не зупиниться повністю.

Та й ворог буде засилати на нашу територію безпілотники, які будуть «встановлювати» та фотографувати російській аквафреш на якихось сараях, напівзруйнованих ще з СРСР. І путін продовжить із захватом вірити, що його армія орків продовжує наступ і перемагає.

Насправді є критерій, який зможе переконати навіть кремлівського фюрерка, що його авантюра провалилася. Це створення на лінії фронту реальної «мертвої зони», щоб жоден штурмовик, жоден зразок бронетехніки чи іншого транспортного засобу не міг її перетнути без гарантії знищення. Щоб навіть ворожі безпілотники її не перелітали.

Тобто, у Росії платять контрактникам шалені гроші, а ніхто не іде, бо Україна – це гарантована смерть. Мобілізацію проводять, а всі розбігаються, бо смерть неминуча. Направляють на передок засуджених – всі гинуть, разом з конвоїрами.

Ось тоді – так, агресія Росії дійсно зупиниться. Але для цього нам потрібно створювати «армію дронів», але не таку, якою зухвало пишається наша влада у публічних виступах, а справжню. Зараз жоден український дрон, що ближнього радіуса, що далекобійний, не має ніякого Штучного Інтелекту. А згадки про нього – чергова профанація від дилетантів. У кращому випадку, мова іде про примітивну програму розпізнавання цілей, та й те здебільшого у супердорогих імпортних дронах.

А нам потрібні дрони, які повністю автономні, приймають рішення щодо знищення ворога і виконують його самостійно. Тоді кожен наш воїн поблизу лінії фронту стане оператором дронів: запустив і забув – дрон сам все зробить.

Так, ворог продовжить тероризувати Україну повітряними ударами, в першу чергу, «шахедами», виробництво яких він постійно нарощує. Він буде намагатися зробити нашу землю непридатною для життя. Для протидії цьому давно потрібно було створювати сучасну ППО, у який широко розрекламовані дрони-перехоплювачі діють лише як допоміжний засіб, та й те лише у випадку, коли вони почнуть працювати без операторів.

А основу ППО мають створювати гарматно-ракетні комплекси, тобто, поєднання дуже вдалої системи на зразок «Скайнекс», яка доповнена комплексом недорогих зенітних ракет, які наводяться по радіопроменю. І такі покращені «Скайнекси» мають об’єднуватися у єдину національну систему розпізнавання та знищення повітряних цілей.

А ще, звісно, потрібно розвивати наші далекобійні дрони, але на підстави системного наукового підходу, де головним є ефективність виконання завдання, а не масовість запущених в нікуди вельми дорогих безпілотних бомбардувальників.

Чи хтось у нашій воєнно-промисловій сфері має таку або подібну задачу по створенню «мертвої зони» на фронті, протиповітряного гарматно-ракетного купола над Україною та безпілотної дальньої бомбардувальної авіації? В нас відсутній навіть науково-технічний центр з грамотними фахівцями, який аналізує всі випадки застосування безпілотників та протидії їм (як наших, так і ворожих), і видає обов’язкові (!) вимоги для наших виробників.

А це – саме те, з чого має починатися системна робота. Інакше ми постійно будемо реагувати на те, що вже прилетіло нам на голови, ніяких випереджальних ворога дій не відбудеться.

Натомість безліч дурнуватих неосвічених жадібних начальників навіть районного рівня (про що свідчать чергові арешти) за величезні гроші займаються постачанням ЗСУ «безпілотників з ШІ». А насправді це збирання дронів у напівкустарних майстернях з імпортних комплектуючих, ну хиба що рами самі на 3D-принтерах друкують.

Не можна перемагати значно потужнішого ворога, воюючи без чіткої мети і з заплющеними очима, без випереджально продуманих дій. Тим більше, не можна перемагати, якщо для влади війна стала найкращим способом заробітку шалених грошей.

Зараз ми рухаємося шляхом до поразки – втрати спочатку частини територій, а потім і всієї України. Я не перебільшую. Бо так само характеризують ситуацію, що склалася, мислячі люди всередині країни та за її межами.