У понеділок, 4 серпня, біля Львівської обласної клінічної лікарні відбулася акція протесту, учасники якої вимагали звільнити лікаря пологового відділення Ігоря Мальчевського. Причиною стало те, що медик відмовився добровільно звільнити паркомісце для захисника з інвалідністю Миколи Веремейчика. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на Zaxid.net.

Близько 25 ветеранів та небайдужих громадян зібралися під стінами лікарні з плакатами та скандували «Мальчевського геть!». За словами організаторів, така поведінка лікаря свідчить про «неповагу до ветеранів, які є запорукою державності».

Керівник Львівської обласної лікарні Михайло Гичка повідомив, що мав зустріч із протестувальниками. Він висловив свою позицію щодо звільнення лікаря, але зазначив, що для цього має бути юридичне підґрунтя. За словами Гички, він буде переконувати Мальчевського написати заяву на звільнення за власним бажанням.

Конфлікт між лікарем та ветераном набув розголосу 31 липня. Його причиною стало паркомісце біля будинку на проспекті Чорновола, 67б. Наприкінці червня місцеве ОСББ ухвалило рішення, що паркомісце Ігоря Мальчевського має перейти у користування ветерану війни. Проте лікар відмовився прибрати свій автомобіль, а на прохання ветерана відреагував агресивно та з використанням нецензурної лексики.

Видання зазначає, що Ігор Мальчевський досі публічно не відреагував на скандал і не вибачився перед ветераном.

Нагадаємо, ветеран із Львівщини Микола Шот втратив руки і ноги на війні. Він воював від першого дня повномасштабного нападу Росії на Україну. Протягом понад двох років служби отримав кілька поранень, але повертався до побратимів на передову. 13-14 лютого 2024-го року були найважчі дні. Внаслідок мінометного обстрілу він втратив обидві руки та ноги. Але навіть чотири ампутації не стали перешкодою для повернення ветерана до однієї зі своїх улюблених справ. Як інформує «Главком», про це йдеться у сюжеті «Радіо «Свобода».

Микола Шот пережив операції, реабілітацію, протезування у США. Весь цей час його не покидала думка про те, щоб сісти за кермо. Але як? Йому вдалося переобладнати автомобіль під себе і сьогодні ветеран вправно їздить на своїй машині, долаючи навіть по 100-150 км. Найважче, каже, вставити ключ у запалення. Решта ж іде легко. На дорозі Микола Шот почувається впевнено.