9 липня 2025 року на сторінці Третьої штурмової бригади було опубліковано відео, що зафіксувало успішний штурм, проведений виключно за допомогою безпілотних платформ. В атаці на ворожі позиції на Харківщині застосовувалися FPV-дрони та наземні роботизовані комплекси (НРК) типу "камікадзе". Вже сьогодні НРК виконують на фронті важливі бойові, логістичні та евакуаційні задачі. 

Немає нічого ціннішого за життя воїна. Якщо робот може замінити його – він має бути на фронті. Про це мріяли в минулому і це – реальність сьогодні. В небі – дрони, на полі бою на землі – наземні роботизовані комплекси (НРК). 

НРК – автономні або керовані дистанційно платформи, основне призначення яких – виконання бойових, логістичних, інженерних та розвідувальних завдань. З експериментальних рішень вони перетворилися на практичні інструменти, які допомагають зберегти життя воїнів та підвищити ефективність бойових операцій у війні в Україні. 

Від "Голіафу" до ШІ: історія розвитку

Ідея автономних машин на полі бої не є новою. Вперше керовані НРК вийшли на поле бою під час Другої світової війни. Найвідоміший з "роботів" тих часів – німецький Goliath Sd.Kfz. 302. Невеликий за розмірами, гусеничний мінний транспортер керувався через дроти. Основна задача "Голіафа" – підрив танків і укріплень, при цьому – платформа підривалася разом з ціллю. Роль "міни" ще довго зберігалася за самохідними платформами. 

У В'єтнамі США активно використовували дистанційні розмінувальні платформи. З розвитком мікроелектроніки, цифрового зв’язку та GPS у 1990-х роках з'явилися перші більш функціональні проекти. А вже у 2000-х роках прорив в цій сфері стався завдяки появі перших серійних військових НРК:

• TALON (США) – з 2001 року активно використовувався в Іраку та Афганістані для саперних робіт і розвідки. Частіше за все використовувався для перевезення  камер, маніпуляторів, інструментів й навіть легкого озброєння.
• SWORDS (був розроблений на базі TALON) – він став першим бойовим НРК США, оснащеним кулеметом M249. Застосовувася в Іраку (2007), що стало першим задокументованим бойовим використанням озброєного НРК.
• Guardium (Ізраїль) – ця напівавтоматизована патрульна платформа працює під контролем оператора, активно застосовується на ізраїльсько-палестинському кордоні з 2008 року. 

Більше автономності дозволила отримати інтеграція в НРК штучного інтелекту. Починаючи з 2010 року технології роботизованих комплексів значно еволюціонували. Такі НРК як MAARS (США) та Themis (Milrem Robotics, Естонія) стали невід'ємною частиною сил та засобів логістики та розвідки НАТО.

Після 2023 року, з початком епохи домінування на полі бою безпілотних систем, інвестиції в дослідження та розгортання НРК зробили більшість провідних країн.

Типи НРК: призначення та функціонал

Сучасні НРК – високоспеціалізовані системи, спроможні виконувати критично важливі завдання на полі бою. 

Бойові НРК озброєні кулеметами, гранатометами, ПТРК або автоматичними гарматами. Це – потужна зброя для штурму ворожих позицій, утримання флангів чи ведення вогню з безпечної для оператора дистанції. Наприклад, український Ratel S вже довів свою ефективність у бойових умовах.

Ще одна місія, яку здатні виконувати роботизовані платформи – розвідка. Машини оснащуються високоточними сенсорами: камерами денного/нічного бачення, тепловізорами, радарами, ЛІДАРами. Це – наземні "очі" підрозділів. Вони допомагають виявляти ворожі позиції без ризику для бійців. В небі спостерігають FPV-дрони, на землі – непомітні ворогу НРК. Один із прикладів – ізраїльський Guardium, що патрулює кордони у напівавтономному режимі.

Для знешкодження мін, розчищення завалів, створення інженерних проходів розроблені інженерні та саперні НРК. Платформи типу TALON (США) або британські CUTLASS оснащені маніпуляторами "руками", які дозволяють дистанційно знімати міну чи перевозити вибухонебезпечні предмети.

Крім цього НРК можуть застосовуватися для проведення логістичних операцій – перевезення боєприпасів, води, медикаментів, евакуації поранених, вивезення грузів з-під вогню. Роботи замінюють собою людей у небезпечних зонах і дозволяють зберегти життя. Прикладом НРК української розробки є гусеничний наземний дрон з рамною конструкціє ARDAL компанії "Буревій". Комплекс здатен транспортувати вантажі вагою 150 кілограмів на відстань до 30 кіломентрів.

Багато з сучасних НРК спроможні поєднувати в собі декілька функцій, наприклад, виконувати завдання і з розвідки, і бойові задачі. Універсальність – на вагу золота в умовах нестачі людских та технічних ресурсів і зростаючої динаміки бойових дій. В залежності від призначення машини можуть мати різні конструктивні та технічні особливості. Моделі базуються як на гусеничних, так і на колісних шасі, обладнані захищеними каналами зв'язку, GPS, інерційною навігацією або маркерними маяками, модулями нічного бачення та тепловізійними прицілами, елементами ШІ для виявлення цілей, розпізнавання облич або мінімальної автономії руху. 

Зовнішнє бронювання  захищає ключові вузли платформи від пошкоджень. Більшість українських платформ модульні – дозволяють оперативно змінювати озброєння чи цільове призначення в умовах виконання завдання. Залежно від моделі та умов задачі НРК можуть працювати до 4-6 годин (не потребуючи підзарядки). Відстань від оператора може становити до 30 кілометрів. 

За прогнозами Defense News, до 2030 року частка НРК у бойових операціях НАТО може сягнути 30%. І такого ж прогресу варто очікувати і в інших арміях світу. НРК – не футуризм. Це – реальність сучасної війни. І в Україні – в тому числі.  

Український досвід застосування НРК на фронті

Над розробкою роботизованих комплексів в Україні активно працюють як приватні компанії, так і волонтерські об'єднання.

Одна з розробок – бойовий броньований гусеничний НРК Ratel S від групи Ratel. Озброєний кулеметом він активно застосовується для штурму окопів, здійснення вогневої підтримки, дистанційного ураження цілей. Під прикриттям Ratel проводилися операції на харківському напрямку, в Авдіївці, в Оріхові. 

Багатофункціональна платформа "Шабля" від Roboneers застосовується для евакуації поранених та логістики. Має колісне шасі, оснащена потужними акумуляторами, що дозволяє тягнути ноші з бійцем тривалий час. "Шаблі" допомагають оптимізувати рятувальні та логістичні процеси на багатьох напрямках фронту. 

Створений за підтримки Brave1 приватним розробником роботизований комплекс "Лють" озброєний кулеметом калібру 7,62 мм був створений спеціально для нанесення вогневого ураження в бойових умовах. Для захисту машини передбачена потужна броня 4 класу, конструкція забезпечує високу прохідність на бездоріжжі. 

Також нещодавно було кодифіковано та допущено до використання у ЗСУ роботизований комплекс "Тесля". 

Інженерами 3-ї окремої штурмової бригади був створений дрон-камікадзе, конструкцією якого передбачене встановлення замість коліс протитанкових мін ТМ-62. Міни закріплюються всередині трьох рам, передбачених конструкцією. Відео-демонстрацію нового роботу зі стенду бригади оприлюднила агенція АрміяInform.

Активно використовуються на фронті також НРК ARDAL та MANGAL компанії "Буревій".

"Зараз понад 200 компаній працюють над виробництвом роботів, а більш ніж 40 розробок кодифіковані за стандартами НАТО. Уже проведено першу успішну роботизовану місію. Воювати мають роботи, а не люди", – наголосив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

Російська відповідь: НРК на службі противника

Розробки в сфері створення НРК з боку противника ведуться не менш активно.

Наразі росією вже використовуються різні моделі НРК з розширеним функціоналом. Найбільш розповсюдженими серед них є Уран-9 (роботизований танк-сапер, оснащений автоматичною гарматою, кулеметом, ПТРК). Уран-9 рф використовувала у Сирії, зараз – він працює на війні проти України.

Інші російські проекти, які активно просуваються ворожою стороною – НРК Маркер, Робот, Штурм. Ці машини поки що демонструють неоднозначні результати, мають часті збої в реальному бою. Проблеми з ефективним використанням НРК Росію здебільшого пов'язані з обмеженою автономністю, використанням ручного керування, нездатністю своєчасно “сховатися” під час виконання місій. 

Багато НРК були знищені українськими FPV-дронами ще до того, як дісталися місця призначення для виконання завдань. Для знищення ворожих НРК активно використовуються дрони, оснащені системою донаведення VGI-9. Українська розробка дозволяє оператору дрона захопити ціль на відстані до 1500 метрів та вразити її в автономному режимі, роблячи засоби РЕБ, які встановлюються для захисту НРК від ударів з повітря, не дієвим.

Проблеми та виклики

Чому досі на війні порівняно мало роботизованої техніки, спроможної замінити людей та зберегти життя? Одна з головних причин – висока вартість виробництва платформ, необхідність сертифікації та кодифікації розробок. Наприклад, один Ratel S коштує від $25 000 до $50 000. Загалом ціни на НРК в Україні залежать від призначення та функціоналу:

• Легкі НРК-камікадзе коштують за інформацією українського джерела Delo.ua в середньому 20 000 грн (близько $480).
• Універсальна платформа "Равлик" продається за вартості 2,2 млн грн (близько $53 000).
• Бойові модулі з баштою, кулеметами доступні у продажу за ціною від $30 000 до $50 000 і більше.

За 10 місяців 2024 року Міноборони уклало контракти на 300 млн грн. Кодифіковано було більше 10 моделей НРК українського виробництва. 

НРК у ЗСУ: зростання роботизованих потужностей вже сьогодні

У 2025 за офіційними контрактами було закуплено 8000 НРК і в планах – отримання загалом 15 000 одиниць роботизованої наземної техніки до кінця року, що у 15 разів більше, ніж торік. В пріоритеті – логістичні платформи для медичної евакуації та доставки боєприпасів. Декількома бригадами були сформовані операторські підрозділи – окремі бойові, логістичні, інженерні частини роботи з НРК. У 22 підрозділах вже застосовуються нові моделі НРК, в тому числі бойові (Ratel S, Тур) і розвідувально-логістичні ("Терміт", "Ардал", "Гном-Мінер", "Лють"). 

Плани на майбутнє

У 2024 році Міноборони України анонсувало створення окремих підрозділів із робототехнічними системами. Вже зараз розглядається можливість створення "роїв НРК". Їхня задача – діяти як злагоджена група: одні машини будуть вести вогонь, інші – транспортувати вантаж, треті – вести спостереження. В поєднанні з роями FPV-дронів це буде потужна зброя у будь-якому протистоянні. Отримання повної автономності НРК наразі ускладено недостатністю технічної бази. Але за прогнозами цього вдасться досягти вже до 2030 року. Сьогодні однією з основних задач є інтеграція штучного інтелекту НРК та зв'язку Starlink у більшість систем НРК для підвищення їхньої автономності й отримання стабільного комунікаційного каналу.

Сьогодні в Україні НРК проходять повномасштабні бойові випробування. Це дозволяє вдосконалювати тактику і створювати платформи, отримуючи інформацію з поля бою від військових.

Новітня війна – не тільки про технологічні розробки. За кожною машиною стоїть людина. Міноборони України в застосунку Армія+ оголосило набір на курси з керування роботизованими наземними комплексами. Вже сьогодні навчання проходить 4000 військових, 1500 осіб – вже завершили курс і отримали сертифікати. Нові українські розробки та кваліфіковані оператори – саме та сила, яка вже скоро буде на полі бою.  

Читайте також: "Фантастичне майбутнє вже настало" – ЗСУ показали, як наземний дрон розбиває ворожу позицію.

• Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій
• Підтримайте "5 канал" на "Патреоні"

Друзі, підписуйтеся на  "5 канал" у Telegram . Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі  WhatsApp . Для англомовної аудиторії маємо  WhatsApp англійською