Після повномасштабного вторгнення РФ Україна втратила основного постачальника солі – «Артемсіль», яка опинилась в окупації. На полицях магазинів з'явилися імпортні аналоги солі з Туреччини, Єгипту та Румунії. Однак, як виявилося, ця сіль часто поступається за якістю вітчизняній. Це особливо помітно під час консервації, адже домішки у складі солі можуть зіпсувати заготовки на зиму. Про це повідомляє «Главком». 

Зокрема, доктор хімічних наук, професор Олег Юрченко, та директорка Державного науково-дослідного і проєктного інституту основної хімії (НІОХІМ) Ірина Довгалюк, радять віддавати перевагу виварній солі, а не кам'яній.

Причини низької якості імпортної солі

Залежно від родовища, сіль може містити різні домішки, зокрема глину або вапняки. Артемівське родовище було одним із найчистіших у світі, де концентрація натрію хлору сягала 98-99%. В інших родовищах сіль потребує додаткового очищення, яке виробники не завжди виконують якісно. Ці домішки є лужними і можуть нейтралізувати кислоту, яка є природним консервантом під час квашення, що може зіпсувати консервацію.

«Залежно від того, де добувають сіль, її хімічний склад відрізняється. І відрізнятись він може дуже сильно. Звичайно, чиста сіль – це натрій хлор, але у природі вона рідко буває в чистому вигляді. Тож має багато як органічних, так і неорганічних домішок. При виробництві використовують різні способи очищення, тому виходить різний склад», – каже доктор хімічних наук, професор Олег Юрченко.

Науковець радить звертати увагу на країну походження солі. За його словами, варто уникати солі з Туреччини, бо вона «брудна». Натомість якщо на Прикарпатті знову почнуть видобувати сіль, вона буде суттєво кращої якості.

«З того, що є найкраще нині на ринку, – це Дрогобицька сіль. Це випарна сіль, до неї нічого не додають, тож  там найменша кількість добавок» , – зазначає директорка Державного науково-дослідного і проєктного інституту основної хімії (НІОХІМ) Ірина Довгалюк.

Науковиця радить використовувати виварну сіль, а не кам’яну саме через те, що в останній можуть бути залишки породи.

«Здається, ці 3 – 4% домішок ролі не грають. Однак коли ми намагаємось заквасити огірки чи капусту, має утворитися кислота, яка є природним консервантом. Натомість ці вапняки чи глини – це лужне середовище. Вони дають реакцію і відбувається  нейтралізація кислоти. Тому якість солі відіграє важливу роль», – каже вона.

Дрогобицька сіль – найкращий варіант

За словами Ірини Довгалюк, найкращою на ринку є Дрогобицька сіль. Це виварна сіль, яка має найменшу кількість добавок, оскільки до неї нічого не додають. Дрогобицька солеварня, що працює з XIV століття, нарощує потужності й у 2024 році виварила 678,3 т солі. Хоча це не порівняти з обсягами «Артемсолі» (до 7 млн тонн на рік), Дрогобицька сіль уже з'явилася на прилавках торгових мереж.

Купити дрогобицьку сіль можна у столичних супермаркетах. Зокрема, у мережі «Сільпо» упаковка вагою 750 гр коштує 39.99 грн.

Варто додати, що ще у минулому році у Дрогобичі було виявлено факт продажу фальсифікованої партії дрогобицької солі. Про це повідомила адміністрація Дрогобицького солевиварювального заводу, отримавши інформацію від споживачів, які начебто придбали підробку на місцевому ринку.

«Ця сіль продається в упаковці, схожій на нашу продукцію «Дрогобицька сіль йодована», але на ній відсутня дата виробництва. Такий товар є підробкою і може становити загрозу для вашого здоров’я. Просимо вас бути вкрай уважними при купівлі солі та перевіряти, щоб на упаковці була вказана дата виробництва», – заявила адміністрація сільзаводу.

Зазначається, що фальсифікована сіль є сірою та кам’янистою на вигляд.

Відновлення виробництва солі також планують у Долині на Івано-Франківщині. Там теж видобуватимуть виварну сіль. Натомість на Тереблянському родовищі на Закарпатті видобувають саме кам'яну сіль, і роботи там наразі зупинено через конфлікт інвесторів.

Нагадаємо, що найбільше в Європі підприємство з солевидобутку ДП «Артемсіль» через бойові дії зупинило роботу у квітні 2022 року. Запас готової продукції вивезли того ж місяця.

Улітку 2022 року пачка «Артемсолі» зникла з полиць великих продуктових мереж. Усе тому, що окупанти вщент знищили підприємство, а цехи та обладнання згоріли.